Новорічна казочка для АдвентКалендарика 2015. Частина 2

День 11

Покахонтас та Рапунцель мерщій побігли писати лист Діду Морозу. Гарненько вмостившись за своїми робочими столами, наслинивши олівчики та видерши з альбома листочок, дівчата заходились творити листи. Писали вони довго і старанно, адже цей лист мав допомогти повернути матусю та татуся з сестричкою додому.

Чому без маленьких дітей життя стане нестерпним?

Ось є у нас Мар"янка. Вона уже трішки доросла - їй цілих рік і 2 місяці. Вона сама ходить і має аж 7,5 зубів. Вона пісяє, де їй "припекло, не вміє сама їсти, не вміє говорити, вдягатись, її треба вколисувати і т д. Вона ще багато чого не вміє і не знає. Але я не уявляю собі життя без неї і світ без таких маленьких діточок.

Новорічна казочка для АдвентКалендарика 2015. Частина 1

1 грудня. З ним пов"язано багато подій і багато емоцій. Певні з них змінили усе наше життя докорінно. І продовжують змінювати. А певні, залишаться з нашою маленькою сім"єю і стануть традицією. Це Новорічний Адвент Календар. Уже другий рік поспіль маму штирить "не по децкі" і вона видумує усіляке, щоб зробити ще веселіщим життя усіх домашніх (і кицьки в тому ж числі). Про створення самого АдвентКалендаря 2015 можна прочитати тут. А сьогодні я розкажу, які ж завдання мама навидумувала цього року.

Це не просто завдання. Це буде казка довжиною в 31 день. І від того. як Дівчата виконуватимуть завдання, залежить чи щасливим буде завершення у цієї історії.

Отже, почали.

Новорічна казочка про трьох дівчат і бубликів в"язочку.

Новорічні казочки № 3, 4, 5

Новорічна казочка № 3

Сьогодні у вас буде надзвичайне завдання:

А ви сприймаєте дитину як особистість - такою, як вона є?

Нещодавно переглянула дуже цікавий фільм - "Весілля Дженні" (Jenny's Wedding, 2015). Хотілось чогось легкого і веселого, щоб хоч трішки розвантажити свою бідненьку головєшку, але вийшло трішки не так. Фільм про те, як сприйняли батьки, друзі, брат/сестра, сусіди звістку Дженні (головної героїні) про її одруження. Навіть не про саме одруження, а про її нареченого, тобто, наречену.

Декілька фактів про закупи багатодітних матерів, які сприймаються як само собою зрозуміле

Багатодітна мама, це така в"ючно - тягнуча особина ("істота" звучить якось зовсім образливо), яка постійно щось несе/везе/тягне додому. Можливо це у мене склероз, і тому у нас вічно щось закінчується, а, можливо, це я ще не навчилась рахувати ( з математикою у мене завжди були проблеми), тому й не можу точно розрахувати чого і скільки нам потрібно на певний період. От і доводиться докуповувати поступово. Але дещо стало відкриттям для мене особисто, і, я думаю, кількість таких відкриттів буде зростати.

Особистий/приватний простір дитини - чи потрібен він?

Я ніколи не видаляю свої смс, не видаляю більш - менш змістовні листи з електронної пошти. Я ніколи не хвилююсь, що мій "живий" лист чи посилка буде відкритий кимось іншим, окрім мене. Я не хвилююсь, що хтось буде нишпорити по моїй сумці, телефоні, шафі тощо. Тому що я маю свій особистий приватний простір, де щось змінювати, або і взагалі зачіпати, можу лише я. І це не тому, що я мама (доросла), а тому, що такий острівець приватності має бути у кожного, не залежно від віку. Тому така приватність є і у моїх дівчат.

Новорічна казочка №2

Ось будинок у якому цукерка ховається,
а ось квартира, у тому будинку, де цукерка ховається.

Казочка з Новорічного Календарика 2015р - №1 Про чорних страшних чоловічків

Уже зовсім скоро ми будемо зустрічати наступний, 2016 рік. Який він буде - ніхто не знає. Але зустріти його хочеться гарно. На сам перед, щоб гарно і весело його зустріли наші дітки. А щоб очікування свята було не менш веселим, ніж саме свято, мами уже знову недосипають ночами, і придумують-видумують Новорічні Календарі.

Але календар - календарем, а за кожним числом, має ховатись невеличка записочка із завданням - історією та солоденьким.

Деякі казочки будуть зрозумілі лише нашим Дівочкам, деякі були суто практичними і актуальними на той момент. Але є ще декілька, яким хотілося б поділитись. Можливо, вони допоможуть іншим Шаленим матусям придумати, щоб вкласти у кожну комірку Новорічного Календарика.

Тож, почали: Новорічна Казочка № 1

Не ідеальна мама у нашому не ідеальному світі

Кожна з нас хоче бути найкращою мамою, ідеальною для своєї найкращої та ідеальної дитини. Щоб і вдома був лад, і з чоловіком мир і злагода, і дітки не хворіли і завжди були слухняними та дружніми... Але це ... ну, не те, що б неможливо, а малоймовірно. Тому що усі ми живі люди, і діти також, зі своїм характером, настроями та самопочуттям, радощами і болями. Не знаю, як у часи моєї мами, але зараз ми залежні від від суспільної думки. Хтось більше, а хтось менше, але все одно залежні. Ми навіть підсвідомо очікуємо схвалення від оточуючих, усіляко намагаючись показати лише одну, найкращу, сторону свого життя.

Найкраща мама

У мене сталось прозріння - я хочу бути найкращою мамою. Найкращою, для своїх дітей. Але і у своєму розумінні. Нехай через безліч пройдених років, коли у мене уже будуть свої онуки і правнуки, ми з дівчатами почнемо згадувати, як вони були маленькими, і я почую лише гарні спогади. Наприклад, про те, як вони були у захваті від святкування Дня Народження Насті на катку, або, пам"ятаєш, як ми усі пішли на роледром? А, може, як ми катались на конях по засніженому лісі?... Я хочу бути для них чарівницею, хочу, щоб у них в пам"яті залишались надзвичайно позитивні емоції. Адже ємоції запам"ятовуються набагато краще, ніж дії, або слова...

Де і як організувати дитяче свято у Вінниці (Сімейні ресторани та кафе для святкування дитячого дня народження)

Колись, дуже давно, коли ще мама ходила пішки під стіл, а бабуся була молода й супер моторна, такого питання: "Де і як святкувати дитячий день народження?" просто не існувало. Адже варіантів крім "вдома" - не було. У наш час є надзвичайно багато закладів, де можна відпочити як сім"єю з дорослими дітками, так і з малючками. А є й такі, де бажано приходити лише мамі з татом, а дітлахів залишати на бабусю/няню.
Отже, так як у мами досвід проведення дитячого дня народження поза власною домівкою налічує уже більше 10 років, можемо скласти невеличкий перелік закладів Вінниці із власними відгуками.

Перший День Народження дитятка - де, як і навіщо святкувати

Насправді, перший День Народження вашого малюка ви відсвяткували рік тому, коли лежали в пологовому і намагались чути лікарів, які допомагали вам з малюком зустрітись вперше. Ось тоді і був самий справжній День Народження вашої дитини. Уже через рік, після таких цікавих і повних несподіванок 12 місяців зростання і дорослішання вашої крихітки, ви святкуєте Рік від Дня Народження. Але усі звикли називати це свято Першим Днем Народження. Можливо через те, що ви вперше святкуватимете рік, який минув від того часу, як ви вперше зустрілись із своїм малюком. Як зробити це свято незабутнім та яскравим?

Йдемо в школу або навчаємось вдома?

Нещодавно прочитала статтю однієї "психолога" з приводу домашньої освіти, як панацеї для усього людства і Української Освіти зокрема. Стаття цікава, але не більше. Домашня освіта - це коли діти не ходять до школи, а навчаються вдома. По закінченню піврічча (семестру), вони складають іспити в школі. По закінченню навчального року також. Бути викладачем для таких дітей можуть шкільні вчителі, які приходимуть до вас додому, батьки, або так звані "тьютори" - вчителі "зі сторони", яких ви шукаєте самостійно.Діти вдома вчаться за тією ж програмою, що й в школі. Але вони завжди навчаються один - на один з викладачем, у них немає соціалізації в шкільному колективі та інших аспектів навчання в школі

Що вміє дитинка в 11 місяців?

Очікування цього дня, коли Мар"янці виповниться 11 місяців, мене хвилювало не менше, ніж очікування її Першого Року. Це як чекати на четвер - ось завтра уже п"ятниця і потім вихідні. Тобто, залишилось уже зовсім трошки, останній ривок, і все - Мар"янці буде рік. Але поки до цього ще місяць (уже, на справді, трішки менше), можемо підсумувати - що ж таки вміє наша дитинка в 11 місяців.

Розлучення - як жити далі?

Просто - брати і жити. І хай мене пробачать ті жінки/чоловіки, які зараз саме переживають наслідки розлучення, але це не кінець світу, не закінчення життя і не привід для істерик. Ха, це я уже зараз можу так говорити, бо усе давно пройшло, бо життя повернуло так, що таки то "було краще для усіх". Але пережити то можна.

Що вміє дитина у 10 місяців

Наша Мар"янка стала подорожувати ще задовго до свого народження. І як тільки випала можливість після народження, вона продовжила збільшувати цей чудовий досвід. Звичайно, не без допомоги мами. У свої 10 місяців вона уже була на морі більше, ніж її мама у свої 10 років. Але це далеко не перше і не найголовніше досягнення дитини у 10 місяців.

Літній дитячий табір або як мама страхів натерпілась

Довго я не наважувалась відпустити своїх дівчат від себе далі ніж на 100 метрів. Навіть уже наша бабуся з мене сміялась, що я разом з ними і заміж повиходжу, щоб не відпускати. Але, врешті решт, усе буває вперше. І от, мої дівчата поїхали до літнього дитячого табору десь під Івано-Франківськ.

Як правильно виховувати дітей - або ці важкі підлІтки

Як виховувати дітей - я не знаю. Цього, напевно. ніхто не знає... Окрім тих, у кого дітей ще немає ))). Та і я теж, гарна, - якщо чужа дитина і ситуація, то я все знаю і все можу, і зробила б ось так і ось так, і все. А коли свої - то і так не так і сяк не так....

Що вміє дитятко в 9 місяців

Наша Лялічка росте і кожного дня дізнається щось нове і цікаве. А разом з нею і ми вчимося помічати чарівність того, що нам же почало здаватись буденністю.
Отже:

"Пусті" люди

Чи то було чи не було, а жила собі сім"я. Отако вони породились, поженились, народили дитинку і вмерли. І поховали їх. А після них не лишилось нічого. Порожньо. Навіть згадати немає чого. І син їхній продовжив тягнути таке ж порожнє життя - без мети, без сенсу, без емоцій... Ось така от казочка про "порожніх" людей. Сумно? Звичайно. І ще більш сумно від того, що це не казочка. І живе поруч із нами така от порожнеча...

Подорож з дітьми на море автомобілем

От ми і повернулись у нашу маленьку шпаківню. Сьогодні зранку нас не вітало море і ми не порпались  піску, намагаючись його втіхаря наїстись. У мами таки не витримали нерви і вона за день зібрала усіх дітлахів, усе своє шмаття, "нажитоє непосільним трудом" і гайнула на море. Звичайно, Затока, то є Затока. Але і такої подорожі багато хто з матусь і татусів бояться. Бо ж: дитина маленька, а дорога довгенька, а що, як буде холодно/жарко, а що, як дитинча буде води боятись, а що як сонце пектиме, а що як.... і т д і т п. На справді, боятись абсолютно нічого - ви ж не на безлюдний острів їдете....

Подорожі з маленькою дитиною до року- що потрібно знати

Так як я мамця непосидюча, я ледве витерпіла, допоки Мар"яна доросла до своїх пів року, і ми почали збиратись у невеличку подорож. Спочатку я дуже хвилювалась, адже дитинка маленька,  як вона перенесе дорогу, а як це все буде... А потім згадала, що коли Іванці було пів року, а Насті майже три, ми самі їздили до Москви на поїзді... І нічого... Але як подумаю. що я на таке зважилась - я таки шалена на всю голову...
Отже, на що потрібно звернути увагу:

Мама та кар"єра - хто кого?

Чим далі в ліс - тим частіше починаю себе ловити на думці, що не хочу я сидіти вдома і бути домогосподаркою. Хоча, ще якийсь час тому, я подумувала над таким варіантом розвитку мого життя. Але згодом зрозуміла, що це зовсім не для мене. Чомусь, не вражають мене рожеві слоники, довгі спідниці, як вираження жіночності, постійні соплі і руки в тісті. Хочеться руху, драйву, емоцій, які не пов"язані з дітьми, домом та побутом.

Бити чи не бити? - ось у чому питання

Дуже часто на усіляких мамо-форумах виникають суперечки з приводу того, чи варто бити дітей чи ні. Звичайно, думки розділяються, кожен аргументує свою точку зору. А потім хтось змінює "табір", а хтось продовжує дотримуватись своїх поглядів. Часто, з плином часу, ті, хто відстоював позицію "не бити", змінюють свою думку. Адже діти ростуть і змінюються. З"являються братики-сестрички і змінюється увесь стиль життя.

Я не є прихильником категоричної позиції "дітей бити не можна, вони такі усі-пусі хом"ячки, їх треба лише любити і цьомати". Як показують реалії сьогоднення, деяких дорослих мало в дитинстві лупили, інакше б вони не виросли такими доб..бами... Але хочу систематизувати свої думки з цього приводу

Бувай, школо! Канікули!!! Ураааа!!!

Чому, коли хочеться написати щось таке миле і ніжне про дітей, які вони няшки і лялічки, зовсім "несподівано" виявляється, що в кімнаті бардак, а на завтра в школу потрібно зліпити то, незнаю що, із того, чого у нас вдома нема. А на годиннику як мінімум 9 вечора. І всю "няшність" і "мі-мі-мішність" як рукою знімає...

Що вміє дитинка у 8 місяців

Якось між 6 та 7 місяцем не відбулось якихось відчутних змін у житті Маряни, тому і писати не було про що. А от за наступний місяць відбулось багато позитивних змін.

Маленькі дітки - маленькі бідки...

Деколи з дітьми важко. Особливо, коли їх більше, ніж одне. А ще й до того, коли їм більше 5 років. В якийсь момент, вони стають дуже розумні і супер дорослі, які самі все знають, самі все вирішують, і деколи тебе просто і не чують і не бачать. Тоді розумієш, як було добре, коли вони спеленані лежали поперек ліжка. Але вони виросли.

Мама - це коли ти для себе далеко не на першому місці....

Бути мамою, це коли береш собі на вечерю шматочок м"яса, але тут же ділиш бо "О, мам, я теж такого м"яска хочу" (хоча в самої в тарілці таке ж саме), "і мені дай шматочок", добре, що трете тільки в рота заглядає, а саме не їсть. Або наливаєш собі водички, але не встигаєш випити, бо "я так пити хочу", "і мені трошки" - і водички в стакані нема.

Мамині "заунивні" пісні...

Чомусь я стала дуже залежною від погоди: якщо сонечко - то і настрій гарний, хочеться співати і радіти і ніякі проблеми мені не страшні, а щойно пішов дощик і небо захмарилось, як одразу хочеться забитись в куточок, загорнутись у ковдру і ридати ридма. щоб ніхто не зачіпав...

Мамина циця - найкраща подружка Або грудне вигодовування корисне для вашого сімейного здоров"я

Коли народилась Мар"янка, перший місяць, чи навіть три, у нас було враження, що для неї мама - це циця з ніжками. Вона набагато активніше реагувала на цицю, коли її бачила, чи відчувала на запах, ніж на маму в цілому. Коли наша донечка почала більш-менш усвідомлено розглядати все навколо, ми жартували, коли вона дивилась на маму - "так от ти яка, ЦИЦЯ" )))
Насправді, навіть із грудним вигодовуванням із усіма трьома дітками усе було по різному...

Мама - всевстигачка або невстигачка (типу таймменеджмент для мам)

Деколи виникає відчуття, що у добі не 24 години, а 10, чи 12, чи ще менше. Здається, цілий день зайнята, купу справ переробила, а все одно, іще треба стільки ж переробити. А потім на додачу подивишся на інших матусь, а вони і те зробили, що ти не встигла, і інше, і ще щось. і марципанів напекли... І як вони встигають? Та навіть у мене деколи запитують - і як ти все встигаєш?! Та дуже просто - я нічого не встигаю ))))

Дитинка в шість місяців

Ось нашій Мар"янці уже і шість місяців. Такий собі маленький ювілейчик. Вона уже багато вміє, але ще більше їй доведеться навчитись. Вона ще така маленька, але уже і така велика, відносно того, якою її мені поклали на груди 6 місяців тому.

Так гарно бути мамою дівчинки!

На щастя, або на жаль, я не стала мамою хлопчика. зате стала мамою трьох дівчаток. Коли Найстарша була зовсім маленькою, я мріяла, як вона виросте і ми разом будемо ходити по магазинам, спілкуватись про все на світі, що будемо майже як подружки. Дівчата мої трішки підросли і мої мрії стають реальністю )))

Супер-пупер успішна мама-супермодель або фігня це все

Я звичайна мама трьох дітей, меншій усього 5 місяців. У мене немає мамок-няньок, які б мені допомагали по господарству і з дітьми. Не зважаючи на це, я хочу бути гарною, доглянутою. усміхненою і успішною, щоб у разі чого не залишитись "біля розбитого корита". Але усілякі статті від жінок, які мають (у більшості випадків) одну дитину, і хизуються тим, що у них супер струнка фігура, супер прибутковий бізнес, супер щасливий малюк, і вони все встигають і все можуть, а ті хто так не може - ті ліниві корови, мене просто бісять! Можливо, у мені говорить заздрість? А можливо, я належу до 99% жінок, які заробляють разом з чоловіком (або й сама), виховують декількох дітей, займаються домом і т д  і т п?

Нічийні дітки

У нас є своє власне Сонечко. Вона прокидається раніше за усіх і тішить своєю посмішкою. Вона зігріває у обіймах своїх малесеньких рученят. Вона смішно "біжить" своїми малесенькими ніжками. Вона мочить штанці і випльовує кашку... Вона приносить щастя. А хтось від такого щастя відмовляється... Невже після такого вчинку серце не зупиняється?

Тяжко чи ні шаленій мамі?

Є у мами в друзях на фейсбучику ще одна мама, яка, на мій погляд, ще більш шалена, ніж я. У неї четверо діток, і зараз вони подорожують по Гонконгу. Уже лише за це їй треба поставити пам"ятник прижиттєво. Так от, вона дуже часто ділиться доволі цікавими думками, прочитавши які, потім "зависаєш" не на один день. От у неї четверо дітей, зараз вони у незнайомій країні, живуть у маленькій квартирі (а вдома, в Броварах у них приватний будинок), няньок немає, домогосподарок немає. І якогось разу, після чергової пообідньої прогулянки по черговому парку Гонконгу (пам"ятник їй!!!), уже вночі вона поділилась враженнями прожитого дня, і сказала, що зовсім не втомилась...

Цікаві фільми

Раніше мені подабались фільми жахів, фантастика, наукова фантастика, містика. Зараз жахів вистачає і так, тому залишилась позитивна фантастика та наукова фантастика. Можливе ще також фентезі та усілякі дівчачі "Попелюшки" принци та інші "соплі". Отже, перелік фільмів, які мама очікує та рецензії на уже переглянуті.

Українські інтернет-магазини

Коли мама має окрім маленького дитинчатка ще й доросле дитинча, то питання вибору нового одягу, взуття, книжок тощо постає дуже гостро і не зручно. Не зручно ходити кудись далеко із маленькою дитиною у холодну пору року. Не хочеться її тягати за собою по магазинам, поки старшеньке обере собі хоч щось. А на довго теж не залишиш. Але ми щасливі - у нас є інтернет і там є інтернет-магазини! Отже, додаю перелік перевірених мною інтернет-магазинів дитячого і не дитячого вбрання:

Дитинчатко в 5 місяців

От і ще один місяць пройшов. Наша Мар"янка росте і розвивається. Що ж вона уміє у свої 5 місяців?

Дітки - пташечки

Тільки не голуби. Не люблю я голубів - вони гадять скрізь і постійно голодні. Серуни, а не пташки. Мені діти більш схожі на горобчиків. Таких допитливих, непосидючих, галасливих цвіркунців.

Що вміє дитина в 4 місяці?

День за днем пролітає дуже швидко. А Мар"янка росте. Що ж вона вміє у свої цілих 4 місяці?

Різдвяна Ніч

Мама любить ніч. Коли усі сплять, сопуть тихенько і бачать солодкі сни. Коли у хаті тихо - тихо і лише кішка може муркотіти і дивлячись у очі питати - "А чого ти ще не спиш"? Ніч - це мамин час.