Найкраща мама

У мене сталось прозріння - я хочу бути найкращою мамою. Найкращою, для своїх дітей. Але і у своєму розумінні. Нехай через безліч пройдених років, коли у мене уже будуть свої онуки і правнуки, ми з дівчатами почнемо згадувати, як вони були маленькими, і я почую лише гарні спогади. Наприклад, про те, як вони були у захваті від святкування Дня Народження Насті на катку, або, пам"ятаєш, як ми усі пішли на роледром? А, може, як ми катались на конях по засніженому лісі?... Я хочу бути для них чарівницею, хочу, щоб у них в пам"яті залишались надзвичайно позитивні емоції. Адже ємоції запам"ятовуються набагато краще, ніж дії, або слова...

Коли я спостерігаю, як збуваються мрії моїх дівчат, я отримую неймовірне задоволення. Майже таке ж, як від здійснення мрій мого чоловіка, але дівчата реагують ще й набагато відкритіше. 

Але то уже результат, якому передує "полювання" на мрію ))). Щоб зрозуміти, про що ж мріє "майже підліток", недостатньо її просто спитати - чого ти хочеш?! Тому що у відповідь буде майже завжди - "я не знаю".

Потрібно спостерігати і прислухатись. вловлювати такі невловимі настрої та бажання, які намагаються пролетіти і прошмигнути у байдужій розмові, у спогаді про день, що минув, у враженні від журнальної вирізки та картинки у фейсбук. Ти починаєш чекати і непрямими питаннями дізнатись - що ж подарує твоїй принцесі незабутні враження.

Коли є ціль, і я впевнена, що вона подарує моїм дітям море позитивних вражень, я готова майже на все. Я дістану і номера потрібних телефонів і потрібних людей, і навіть гроші, яких ніколи не вистачає ))) Я буду вичікувати і спостерігати.

Цього року усе пішло трішки не так, як планувалось, тому що моя Настя уже занадто "доросла", щоб слухати маму з її "одягни колготи, одягни шапку, випий вітаміни, вдягни кофту..." Тому на її День Народження вона захворіла... Але вона ж "доросла" і краще знає, що їй потрібно ))) 

Довелося трішки перенести святкування, ну і сюрприз трішки змінив свою форму. Але на враження це не вплинуло. Цього року мої дівчата на Настін День Народження катались на справжньому великому лімузині. З музикою, бокалами та шикарним великим сидінням. Я не каталась у лімузині ніколи. Навіть на своє весілля ))) Але то дарма, у мене ще не все втрачено, правда Чоловіче? 

Планувалось, що Настя з подругами вийде зі школи, а там стоятиме такий водій з фуражкою, з табличкою (як в аеропортах) "Анастасія" та букетом квітів. Він зустріне шоковану іменинницю та проведе її з подругами до лімузину ))) Як у кіно ))))

Але вийшло трішки не так ))) Лімузин спізнився, тому обійшлися без таблички і квітів )))) Та враження від лімузину і катання на ньому все одно були неймовірні.

Мені було надзвичайно приємно бачити вражену і щасливу Настю. Як вона в захваті сідала у ЇЇ Лімузин, як розуміла, що він саме ДЛЯ НЕЇ.... Як вона обіймала мене, щоб висловити свою вдячність..... І ось тоді я відчула себе НАЙКРАЩОЮ МАМОЮ... Я була щаслива... І я хочу ще )))

Скоро (відносно), День Народження Іванки ))) Я знаю, чого вона хоче, і у мене уже "визріває" план ))) І я буду Найкращою мамою ))))