Мама та кар"єра - хто кого?

Чим далі в ліс - тим частіше починаю себе ловити на думці, що не хочу я сидіти вдома і бути домогосподаркою. Хоча, ще якийсь час тому, я подумувала над таким варіантом розвитку мого життя. Але згодом зрозуміла, що це зовсім не для мене. Чомусь, не вражають мене рожеві слоники, довгі спідниці, як вираження жіночності, постійні соплі і руки в тісті. Хочеться руху, драйву, емоцій, які не пов"язані з дітьми, домом та побутом.



Я чесно намагалась "впіймати свій Дзен" у "Предназначении быть женщиной/мамой". Настроювалась і позитивно мислила, шукала довгі спідниці і плаття по кісточки. Постійно збиралась наліпити вареників/пельменів/пиріжків, напекти печива, наварити борщу/каші/котлет і нічого не встигала. Ні, звичайно, бували моменти в житті, коли я махала на все рукою, і робила лише те, що необхідно саме зараз. Тоді я встигала на багато більше, ніж планувала. Але то ж був не Дзен.

А я ж маю бути гарною мамою - спокійною, жіночною, з косами на голові, руками в мозолях і думками лише про хороше. А у мене щось не так - я можу бути в поганому настрої, діти не завжди цьомчики, і я деколи можу дати підсрачника, якщо котресь ну дуже сильно цього просить. І їсти я можу не встигнути приготувати, якщо уже у Мар"яни поганий настрій і вона висне на циці, як лінивець на тому дереві... І все не так, і все не те...

І пробую я знову налаштуватись на спокій, на лише позитивне і рожеве сприйняття дійсності. І діти не засранці, а цьомчики; і зарплата не три копійки, а бабліще; і все так добре і позитивно... Та нічого у мене не виходило. Очевидно,  мені щоб на лаштуватись на такий Дзен, окрім бажання, ще потрібна велика доза якоїсь конкретної наркоти. Інакше щось мені не йде.

Мене нудить від такої рутини. У мене мають бути емоції, швидкість, мозкові штурми, креатив. Потрібно позбуватись негативу, а набиратись позитиву. Потрібно постійно вчитись чомусь новому, і аж ніяк не новим рецептам із ока дракона і мигдального борошна.

Я хочу, щоб мої дути бачили мене бадьорою, зарядженою енергією, позитивною і повною нових ідей і думок. Я хочу бути супер-мамою трьох діток, яка отримує задоволення не лише від того, що дитятко позбулось запорів і тепер какулькає щодня, але й від запуску нового корисного проекту.

Мені добре з дітьми. Вони найголовніше, що є у моєму житті. Але, хай десь там, на задвірках, але і я у себе також є. Тому, Дзени виявились не для мене.

Та від того, що я не носитиму довгі спідниці, не готуватиму вечерю із 5 страв, та не перевдягатиму дітей у святкове вбрання до чоловікового приходу з роботи, я не стану гіршою. Ні гіршою мамою, ні гіршою жінкою, ні гіршою дружиною.

Я так само любляча мама, яка і приголубить, і поговорить про все на світі, і відчехвостить. Я і без довгих спідниць маю жіночний вигляд - чоловік не дасть збрехати ))) Я і без 5 страв на вечерю намагаюсь нагодувати свою сім"ю смачно і різноманітно.

Мені для цього не потрібен рожевий дзен. Він у мене свій - Яскраво Червоний.