У кожної мами є купа усіляких дуже важливих справ, які потрібно зробити обов"язково, також є справи, які потрібно зробити, але не життєво важливо, а є ті, які можна робити в останню чергу. А ще є ДИТИНА, і справи, пов"язані безпосередньо з малюком перекривають усі супер-пупер необхідні справи.
І от бувають дні, коли ось це маленьке, беззубе і дуже шустре Кошенятко, не хоче ні на хвилинку відпускати маму. От не хоче і все. Чи то у нього животик болить, чи зубки, чи так нудно - не суттєво. От коли мама сидить поруч, може навіть нічого не робити, а просто бути поруч - тоді можна і гратись тихенько, і щось співати - розказувати. А варто лише звернути свою увагу на якусь іншу справу, навіть ось тут, в кімнаті - починається гвалт і сварка. І тоді усі супер-пупер розпорядки, тренінги і самонавіювання летять під три чорти, бо сьогодні Лялька хоче мами, і не просто бути на ручках, а всю її увагу.
В такі дні дуже важко хоч що-небудь зробити, і ось тоді нічогісінько не встигаєш. Можна лише швиденько щось перекусити, вмитись/зачесатись і закидати вечерю в мультиварку, або макарони врятують всіх. Тому що я не буду слухати, як завиває Мар"янка, бо мені треба помити посуд, пропилососити, або випрасувати білизну. Я не хочу чути, як вона плаче, бо мені потрібно виконати свою робочу роботу. Усе може зачекати, а ось цей день з дитятком та враження від нього, змінити уже не можна буде. І ти не перепросиш свою дівчинку (чи хлопчика) - "почекай трішки, у мами робота/немитий посуд/не випрані татові штани ...) Їй абсолютно все одно. Їй потрібна мама.
Але в більшості своїй (що не може не тішити), Дитятко поводиться чемно і дозволяє мамі навіть щось зробити, якось розпланувати час.
Отже, як ми все встигаємо?
Ніяк!
А як ми встигаємо хоч те, що встигаємо?
1. Частину роботи, яка не "шумить" робимо коли дитинка спить, або лягаємо і спимо разом з дитинкою (якщо ніч була безсонною, варто забити на все і теж лягти спати, інакше до вечора ви усіх своїх домашніх якщо не з"їсте, то понадкушуєте точно)
2. Частину роботи можна робити разом з малявкою, коли вона не спить.
Наприклад, застелити частинку підлоги на кухні декількома ковдрами, покласти туди іграшок і дитинку. Я сідала тут же, на підлозі і чистила картоплю, цибулю і все, що мені було потрібно. Також можна їздити по хаті на калясці (правда перед цим потрібно вимити колеса, щоб не мити потім усю підлогу одразу). А розстеливши ковдри в кімнаті, я можу попрасувати трішки одягу.
Звичайно, усі ці хитрощі дають вам зовсім не багато часу (від 10 хв до 30 хв), коли дитинка ще не сидить. Але все ж таки
3. Щось доводиться робити уже ввечері, коли усі сплять. Самій не заснути вдається рідко, але бувають і такі моменти в житті. На цей час я залишаю щось приємне, наприклад, я малюю, або, нарешті, зробила манікюр. Можу, також допекти випічку (якщо не встигли до сну), або прасувати одяг і дивитись фільм. Але, найчастіше, в цей час у мене "терпнуться руки, злипаються віченьки"...
А в основному мама не Попелюшка і не рабиня Ізаура. Коли вона встигає одне, то може не встигнути інше. Час не резиновий, руки у мами лише дві, і вона одна. І якщо я спочатку ще переживала, що я не встигаю нічого, то зараз уже махнула на це рукою - дітям від цього не гірше, а я спокійніша. А чоловік взагалі завжди каже, що я красуня )))
Тому, попрасую усе за три дні дрібними частинами, а там і нова партія білизни буде ))) Велике прибирання робимо раз в тиждень, а по трошку прибираю кожен день, інакше нас "тут кури загребуть". Готувати намагаюсь на декілька днів, але якщо з обідом так ще виходить, то з вечерею майже ніколи....
Чудовий фільм на цю тему - Фільм Я не знаю, як вона робить це 2011 (I Don`t Know How She Does It). Усім раджу подивитись.
Але то життя... І потрібно шукати щось хороше в кожному дні - сміх малюка, гарні оцінки зі школи дітей, квіти просто так від чоловіка, цьомчики перед сном і зранку, а не зациклюватись на неідеальній чистоті чи на вчорашньому супові на обід.
Головне, щоб воно було, життя це... а все інше - дрібниці....
Немає коментарів:
Дописати коментар