Чим далі тим більше, я розумію, що хочу жити десь далеко серед густого лісу, де б не було інших людей. Я б нічого не втратила без спілкування з деякими особистостями. Не люблю людей, а особливо жінок... Це, звичайно, не стосується друзів - вони виключення.
Але я ненавиджу нерозумних недалекоглядних жіночок, які вважають, що вони центр всесвіту і лише вони знаю. що правильно. Які не рахуються ні з чим, і без будь яких мук совісті спокійно ображають інших... Сподіваюсь, що я зможу не реагувати на так негативних і неприємних осіб, спілкуватись з ними як можна менше,а то й зовсім не спілкуватись.
Але все ж таки, дуже сподіваюсь. що моя мрія здійсниться, що будемо ми з родиною жити десь далеко-далеко, де з однієї сторони - гори, а з іншої море...а можна й без моря
Але я ненавиджу нерозумних недалекоглядних жіночок, які вважають, що вони центр всесвіту і лише вони знаю. що правильно. Які не рахуються ні з чим, і без будь яких мук совісті спокійно ображають інших... Сподіваюсь, що я зможу не реагувати на так негативних і неприємних осіб, спілкуватись з ними як можна менше,а то й зовсім не спілкуватись.
Але все ж таки, дуже сподіваюсь. що моя мрія здійсниться, що будемо ми з родиною жити десь далеко-далеко, де з однієї сторони - гори, а з іншої море...а можна й без моря
Хоча, все одно буде школа, все одно будуть людці, все одно, поки діти не повиростали аж ніяк не обійтись без певного соціального спілкування... Але дуже сподіваюсь, що не з таким квочками нерозумними...
