Вчителі, які руйнують наше майбутнє

Ну що ж, ємоції стихли, всі свята на найближчий час відгуляли, - можна і поговорити. Тож поговоримо про те, що вчителі і вихователі - теж люди (як виявилось).
Не дивлячись на те, що я уже давно "доросла" і прекрасно розумію, що вчителі і вихователі такі ж люди з плоті і крові, як усі інші, все одно до певного часу залишалась така крихітні думка, що вони мають бути трішки "не такими", як усі інші. А, і це враховуючи, що у мене друзі-куми/прикуми, з якими ми дуже гарно відпочиваємо, подорожуємо і т д. вчителі/викладачі... Уявляєте, як нас виховували і що тоді робиться в головах інших людей, у яких немає друзів в освітній сфері?!
Так от. 

Допоки я не стала однією із "вчительок-виховательок", якось я їхнє життя поза роботою трішки не так уявляла... А виявилось, що ми усі люди, при чому однаковісінькі.тІ вчителі і вихователі люблять і потребують відпочинку. Як і усі інші люди: в компанії колег, родичів, друзів. Вони, як і усі інші, можуть танцювати як "ніжка вправо-ніжка в ліво", так і як справжня рок-зірка. У вільний від роботи час, та ще й далеко від робочого місця, освітяни можуть любити гарний, яскравий одяг. А молоденькі дівчата ще й відвертий. Бо вони, в першу чергу, молоденькі дівчата!!! Вчителльки/виховательки на святах також п"ють алкогольні напої і вони, як і інші люди, можуть перебрати міру. А можуть і не перебрати. Як то кажуть: "мені лише для запаху, а дурі своєї вистачає". Словом, вони такі ж люди, як і усі інші. П"ють, їдять, ходять в туалет, хворіють, сумують і радіють, втомлюються, мають свій світогляд і громадянську позицію.

І ось тут починається відмінність, на громадянській позиції. Якщо у вихователя ще немає таких чітких занять і намірів сформувати громадянську позицію дитини, а подекуди там і діти ще занадто маленькі (хоча, запам"ятати "я українка/українець маленький" можна і в 2 роки, ще не вимовляючи правильно нічого крім мама/тато), то вчитель має всі можливості вплинути на формування у дитини самосвідомості як громадянина. І коли вчитель у вільний від роботи час, в ресторані замовляє пісню сторічної давності, типу "міру-мір, солнєчний круг і друзья все вокруг", яку навіть мої молоденькі дівчата-колеги не чули (бо їм усього трішки більше 20ти років), це змушує задуматись, що ж такий вчитель вкладає в голови дітям?! При чому вчителю в межах 45 років... Всього навсього..

Тому, вчитель - це та сама людина. Може випити, може фотографуватись у купальнику і цілувати на фото чоловіка/дружину, може любити гарні авто або їздити на велосипеді, може любити відвертий одяг (поза роботою), або ходити щонеділі у церкву тощо - байдуже, бо усі ми люди і усі різні. Але якщо вчитель у наших реаліях підтримує руській мір, і при цьому його колеги тішаться, ніби спіймали Бога за бороду - це діагноз тій школі. І суспільству, яке дозволяє ось цьому продовжуватись....Бо ви, як продавець/програміст/дизайнер/ чи будь-яка інша професія - не маєте такого впливу на формування нашої нації, національної ідеї і нашого майбутнього в особі дитини. А вчитель - має. Звичайно, якщо вдома всі затяті націоналісти, і гасло "москаляку на гілляку" є ледь не замість "доброго ранку" (це я вже спрощую), то і вчительське "міру-мір" буде відскакувати. Але більшість з дітей все одно шукає себе, особливо в підлітковому віці, і пробує ледь не на смак різні позиції. А якщо 11 років їм втовкмачувати, що "ти - свиня", то в кінці-кінців вони зарохкають...І буде у нас ще не один Майдан, аж допоки не помре останній, народжений у неволі (с).
Сумно, але така правда життя...

П.С. У даному пості описано спостереження за вчителями однієї Вінницької школи. Вони 100% цього не прочитають. І це не школи, де вчаться мої діти (на щастя для цих шкіл). Але усі інші напружаться. І не виключаю, що мої друзі-вчителі/вихователі не похвалять мене за такий "витік інформації" із внутрішнього світу педагогів. Але мені болить, бо це і мої діти, і моя країна, і моє майбутнє...

Ось така ..біда, малята...