Перемишль для двох

Що ж, я зробила неймовірне - залишила дітей і без них вирушила у невеличку подорож. Угу, удвох із чоловіком. Без дітей. Зовсім. Навіть найменшу не взяли. Взагалі... Самій не віриться...


Просто останніх років два були дуже напруженими, і я помітила, що не можу відпочити. Навіть море не рятує. Дійшло до того, що вже прокидалась втомленою і різні дурні думки лізли в голову. Тому я псіханула (добре бути псіхом), забронювала житло, квитки на потяг і поїхали.
Хотілось поїхати десь недалеко закордон, щоб не діставали ні дзвінки, ні повідомлення. Цього, звичайно, уникнути повністю не вдалось, бо я ж все одно хвилююсь за дітей. Але все одно це було в рази менше. Переглянувши можливі напрямки без пересадок із Вінниці, ми вирішли поїхати потягом до Премишля. Ну бо це поки через наше місто єдиний прямий напрямок ))) Житло забронювала через https://www.airbnb.ru/c/ff61a21?currency=USD. Обов"язково придбала туристичну страховку, із надією, що вона нам не знадобиться (так і сталось, але краще перестрахуватись). Взали біометричні паспорти, гроші і поїхали.

То що я вам хочу сказати... Ось ці всі воплі, що безвіз на хліб не намастиш - які ж вони недолугі!!! Це ж так круто, за день усе забронювати/купити квитки на потяг, паспорт в руки і вперед! Ніяких тобі віз і візових центрів, перевірок і принижень... Це просто неймовірно круто! Можна навіть просто вийти з дому з паспортом і грошима і поїхати реально світ-заочі! Це божественно!

Про сам Перемишль.
Містечко невеличке, спокійне. Ніхто нікуди не спішить, усе розміренно і без галасу. І перша думка, яка у мене промайнула - у них немає війни... Не знаю чому. Люди спокійні і насолоджуються життям.
Ми за день обійшли усе місто ))) Вийшли на вежу замку Казимира - місто видно було як на долоні.
Десь читала, що там скрізь чути українську мову. Насправді, її дуже багато чути на вокзалі і в магазинах ))) Просто на вулиці і в кав"ярнях не так і багато.

Люди доброзичливі. Якщо поляки розмовляють не дуже швидко - то усе можна зрозуміти. Але якщо вони щось розповідають на емоціях - то ми могли тільки зачаровано кліпати і повторювати - не розумієм ))) Треба вчити мову ))) Навіть ламаною англійською можна порозумітись. У нас ламана, у них ламана - так паньство і порозумілось )))

Майже на кожному кроці можна придбати морозиво. Яке завгодно і з якими завгодно добавками. Це просто рай для дітей! Стільки різноманітних смаків і настільки вони яскраві - мммм. Неймовірна насолода.

Ну і щоб наша поїздка була не лише приємною, але й корисною, ми відшукали автобусну станцію, переглянули можливі напрямки, ознайомились із залізничним вокзалом. Адже подорожі - це так круто і приємно, по закінченню однієї потрібно одразу планувати наступну! Тим більше, що все побачене так хотілось показати дітям )))

І так, я нарешті відчуваю, що я відпочила. Можливо не до стану нірвани, але все ж таки. І так, я уже планую, куди ми поїдемо далі. Але уже з дітьми.
Бо це неймовірно захоплює!