Є море кольору Іванчиних очей. Ось саме так і ніяк навпаки. Море кольору Іванчиних очей.
Воно непередбачуване. Зранку ніжне і лагідне, а після обіду уже бурхливе і непримиренне.
Воно вільне. З характером. І не дуже любить людей.
Ну зовсім як Іванка. Можливо, це не просто так. Можливо, саме вона мені колись скаже: "Треба жити біля моря, мамо" (с). І я погоджусь.
Немає коментарів:
Дописати коментар