Чорнобиль

Ось так живеш - живеш і не знаеш, що ти уже мертвий. Як і не знали цього усі, хто прокинувся 26 квітня 1986 року в Прип"яті...

Вони займались своїми справами: діти гуляли, вагітні ставали на облік, чоловіки працювали. Хтось щось планував, хтось радів новим успіхам і уже досягнутому... А по суті - вони усі вже були мертві... Все через вибух і масу радіації, про яку ніхто і не здогадувався...

Ось і сьогодні - хто з нас може бути впевненим у своєму "завтра"? Що воно прийде, що день буде сповнений позитивних переживань, нових планів, нових ємоцій? Хто з нас може бути впевнений у тому, що в дану мить у нас не взірвався ще один реактор, а влада просто мовчить? Хто з нас може бути впевнений у тому, що він зустріне наступний рік хоча б із тим же здоров"ям, яке має сьогодні?

Планувати потрібно і сподіватись потрібно... Але не відкладайте життя "на потім", потім може і не прийти...