І про прививки...

Я засмучена і мені потрібно виговоритись. Я довго ніяк не коментувала будь - які пости на цю тему, бо ну вже дуже вона "срачиконебезпечна". Але окрім виговоритись мені потрібна порада. Хто ще не здогадався - сум мій пов"язатиний із прививками...

У нас хороший сімейний лікар і доволі адекватно ставиться до того, що хтось робить прививки, а хтось ні. Навіть у період неймовірно скаженого ажіотажу із вакцинацією від кору вона пропонувала, розповідала, але не наполягала. Адже батьки самі несуть відповідальність за життя та здоров"я своїх дітей.
Я не люблю лікарні і лікарняні черги, навіть враховуючи те, що уже декілька років як усе змінюється на краще - ти записуєшся завчасно, майже не чекаєш, більшість послуг безкоштовні і на аналіз крові не потрібно нести рукавички і скарифікатор (це не дорого, але є показником). Але як згадаю ажіотаж, який починається з середини серпня у дитячих поліклініках, бо потрібно брати довідки на школу, то мене аж пересмикує. Тому я намагаюсь з усім цим розібратись або в червні, або, на крайній випадок, у липні.
Ми пройшли усіх спеціалістів, які потрібні були, здали аналізи і прийшли уже на остаточне оформлення довідки із спокійним серцем, бо у дітей усе відносно добре. Та тут мене чекав неприємний сюрприз... І лікар і медсестра почали наполягати на обов"язковій і терміновій вакцинації від дифтерії, бо очікується епідемія на осінь. Бо завезли вакцину (!!!). Ну і усі прививки, яких невистачає у моїх дітей відповідно до графіку щеплень, теж терміново доробити. Інакше, після трьох відмов вона розірве з нами договір.

Я не є прибічником повальної і безрозбірної вакцинації, але я не є її категоричним противником. У мене одна дитина привита повністю (за винятком останньої прививки по віку), друга - частково, а у третьої лише одна прививка, після якої ми два тижні пролежали у лікарні. І щодо цього випадку - я на 90% впевнена, що це через прививку, адже інших причин не було. Навть лікарі розводили руками - ну не знаємо, ну так сталось... Але ніхто з них не сказав про прививку, хоч така побічна дія є в анотації до вакцини.
Доньці, яка частково привита, я категорично не буду робити прививок ще років 5 точно, тому що ні я ні лікарі не можуть гарантувати, що це ніяк не погіршить її стан з її діагнозом. А судячи із побічних дій вакцин - саме на її стан вони можуть вплинути. Ну, зрозуміло, розголошувати діагноз я не збираюсь і наша лікарка про нього знає...
Третій доньці, у якої відсутнє лише одне щеплення, я, можливо, і робила б далі, якби до цього питання підходили індивідуально, з імунологом і контролем. Можливо.

Але той ажіотаж і нездоровий тиск щодо повальної безрозбірної вакцинації, якось дуже сильно напружує. Я не лікар і не фармацевт, щоб детально розбиратись що колять дітям, тому в цьому питанні я мушу довіряти лікареві. Але коли лікар, на побічну реакцію від вакцини (загалом не страшну і стандартну, на якій би і не загострювали питання), - каже, що це "алергійка, ви щось з"їли", а дитина на грудному вигодовуванні - це ще раз змушує задуматись.
Так само і з вакцинацією від кору. Вакцинували повально, навіть тих, кому додаткова доза і не потрібна була. Але і хворіли всі - і вакциновані і не вакциновані. При чому, якщо не вакцинованим ставили діагноз одразу, то вакцинованих доводили до важкого перебігу хвороби і госпітацізації - бо це не може бути кір, там же є вакцина. Так, я знаю таких людей "вживу". Замість того, щоб чесно відзначити, що в такій - то кількості випадків вакцина не спрацювала, бо: ... тут варіантв маса - від неякісної вакцини, до мутувавшого вірусу, - і розбиратись з причиною такої ситуації, Ці випадки замовчуються, в медичних картках записується зовсім інший діагноз, або хворий клеймується - це куплена довідка, ніхто там прививки не робив.... Це не правильно! Це в корінні вбиває усіляке бажання ставати піддослідним кроликом і потім, у разі чого, залишитись сам на сам із своєю бідою.

Немає чесного реєстру побічний ефектів і реакцій на ту чи іншу вакцину, ніхто не візьме на себе відповідальність, якщо щось піде не так. І ось ця заява когось із МОЗу "після не означає внаслідок" - просто вбиває наповал. Може там би та хвороба, яка "вилізла" після вакцини і проявилась би з часом, але це було б не так різко і будь які хвороби в 2 роки і в 20 переносяться абсолютно по різному.

Я не проти вакцинації. Ось наприклад, зараз почали рекламувати вакцину від вітрянки. Для мене це смішно. Адже нею перехворіла я, мій брат, мій чоловік і мої ДІТИ. Дітям було 7 і 5 років. Перенесли легко і без стресів. Обсипало одну, через 21 один день (як книжка пише) - іншу. Можливо, була невелика температура, а можливо і не було. Усе пройшло настільки легко, що у мене ця історія якось особливо не відзначилась у пам"яті. І імунітет на все життя. А от кума перехворіла вітрянкою у 15 років - тут уже було складніше. ЇЇ чоловік у 30+ - йому було дуже погано, з температурою, слабкістю тощо. А бабусю у 80 років довелося госпіталізувати у реанімацію. Тому, можна зробити висновок - чим старша людина, тим ваще переноситься вітрянка. Отже, я б вакцинувала, чи принаймні рекомендувала вакцинуватись від вітрянки, людям, які нею не перехворіли до 20 років. Далі дійсно є ризики. Ось у 20 можна і вакцинуватись.

І ще вбивала фраза медсестри (зараз розумію, що вона то, напевно, бовкнула неподумавши, але): "Треба терміново вакцинуватись від дифтерії, бо кір то не смертельна хвороба (а якже кампанія у змі, що кір - смертельна хвороба?!), а от дифтерія - то 90% летальний кінець".... Це при тому, що за 2018 рік зареєстровано 7 випадків захворювання на всю країну.

Так от, до чого це я. Я не знаю, чому наша лікарка з лояльної і адекватної перетворилась на адепта повальної безрозбірної вакцинації, але мої діти - то не всі в купі. Кожна з них має свої особливості і свої тригери у здоров"ї. І що одній пройде без будь-яких наслідків, іншу може реально зробити інвалідом. А ніхто крім мене цю ношу потім нести не буде. Зроблю привику - я винна, Не зроблю - все одно я винна. "Так зачем платить больше?" (с). До речі, останню прививку я зробила дитині, коли медсестра в садочку письмово гарантувала якість вакцини і що моя дитина перенесе її без наслідків. Про ризики вона, звичайно, попередила. І я зробила ту прививку. Наслідків не було, все пройшло "як по маслу". І, напевно, беручи до уваги сьогоднішню ситуацію з вакцинами, я б їх погодилась робити лише за письмової згоди лікаря, що він/вона гарантує якість вакцини і в разі будь-яких побічних дій нестиме разом зі мною відповідальність за них до повної ліквідації цих наслідків, або пожиттєво, якщо наслідки виявляться незворотніми. Але ж ніхто такого не підпише, правда?

Тому. Наразі у нас ще є сімейний лікар, але можливо хтось порекомендує іншого, адекватного і з індивідуальним підходом до кожної дитини, на всякий випадок. Бо поки що я не планую довакциновувати своїх дітей. Як буде далі - не знаю.

Ось така "біда", малята.