Мама - це коли ти для себе далеко не на першому місці....

Бути мамою, це коли береш собі на вечерю шматочок м"яса, але тут же ділиш бо "О, мам, я теж такого м"яска хочу" (хоча в самої в тарілці таке ж саме), "і мені дай шматочок", добре, що трете тільки в рота заглядає, а саме не їсть. Або наливаєш собі водички, але не встигаєш випити, бо "я так пити хочу", "і мені трошки" - і водички в стакані нема.

Мамині "заунивні" пісні...

Чомусь я стала дуже залежною від погоди: якщо сонечко - то і настрій гарний, хочеться співати і радіти і ніякі проблеми мені не страшні, а щойно пішов дощик і небо захмарилось, як одразу хочеться забитись в куточок, загорнутись у ковдру і ридати ридма. щоб ніхто не зачіпав...

Мамина циця - найкраща подружка Або грудне вигодовування корисне для вашого сімейного здоров"я

Коли народилась Мар"янка, перший місяць, чи навіть три, у нас було враження, що для неї мама - це циця з ніжками. Вона набагато активніше реагувала на цицю, коли її бачила, чи відчувала на запах, ніж на маму в цілому. Коли наша донечка почала більш-менш усвідомлено розглядати все навколо, ми жартували, коли вона дивилась на маму - "так от ти яка, ЦИЦЯ" )))
Насправді, навіть із грудним вигодовуванням із усіма трьома дітками усе було по різному...

Мама - всевстигачка або невстигачка (типу таймменеджмент для мам)

Деколи виникає відчуття, що у добі не 24 години, а 10, чи 12, чи ще менше. Здається, цілий день зайнята, купу справ переробила, а все одно, іще треба стільки ж переробити. А потім на додачу подивишся на інших матусь, а вони і те зробили, що ти не встигла, і інше, і ще щось. і марципанів напекли... І як вони встигають? Та навіть у мене деколи запитують - і як ти все встигаєш?! Та дуже просто - я нічого не встигаю ))))

Дитинка в шість місяців

Ось нашій Мар"янці уже і шість місяців. Такий собі маленький ювілейчик. Вона уже багато вміє, але ще більше їй доведеться навчитись. Вона ще така маленька, але уже і така велика, відносно того, якою її мені поклали на груди 6 місяців тому.

Так гарно бути мамою дівчинки!

На щастя, або на жаль, я не стала мамою хлопчика. зате стала мамою трьох дівчаток. Коли Найстарша була зовсім маленькою, я мріяла, як вона виросте і ми разом будемо ходити по магазинам, спілкуватись про все на світі, що будемо майже як подружки. Дівчата мої трішки підросли і мої мрії стають реальністю )))

Супер-пупер успішна мама-супермодель або фігня це все

Я звичайна мама трьох дітей, меншій усього 5 місяців. У мене немає мамок-няньок, які б мені допомагали по господарству і з дітьми. Не зважаючи на це, я хочу бути гарною, доглянутою. усміхненою і успішною, щоб у разі чого не залишитись "біля розбитого корита". Але усілякі статті від жінок, які мають (у більшості випадків) одну дитину, і хизуються тим, що у них супер струнка фігура, супер прибутковий бізнес, супер щасливий малюк, і вони все встигають і все можуть, а ті хто так не може - ті ліниві корови, мене просто бісять! Можливо, у мені говорить заздрість? А можливо, я належу до 99% жінок, які заробляють разом з чоловіком (або й сама), виховують декількох дітей, займаються домом і т д  і т п?