Я не хочу старіти

Я не хочу старіти. Я боюсь старості. Мені не подобаються зморшки на моєму обличчі, сиві волосинки у волоссі, трішки "поїхавша" фігура (насправді, таки добре "поїхавша"), набряки на ногах і купа інших "прелєстей".

Як навчити підлітків розуміти батьків?

Чому ніхто не проводить ніяких навчань чи тренінгів для підлітків і "починаючих підлітків"? Чому є безліч книжок і всіляких психолого/педагогічних праць про важкий підлітковий період, про те, як бажано спілкуватись у цей час з дітьми, що їм доводиться переживати і т д... І що їх треба любити, і оберігати, і відпустити, і дати свободу, і контролювати і все одночасно. А от про те, що в цей період відчуває і переживає мама чи тато - жодного ні тренінгу ні праці.
Невже лише діти вимагають розуміння? Чи мама, то така істота, яка сама з усім справиться?

Конкурс "Мій самий Модний Карапуз"

Час має таку дивну властивість - коли чогось дуже довго чекаєш, воно дуже швидко минає. Ось, наприклад, діти. Спочатку ми чекаємо того моменту, коли завагітніємо і зможемо зустрітись з малюком, тоді носимо у собі дитя майже 9 місяців і знову чекаємо, коли ж уже зможемо потримати на ручках свого карапуза. А потім, раз - і за декілька годин усі чекання скінчились, наше маля уже на ручках.

Які є види зимових комбінезонів для дітей

Верхній зимовий одяг для дітей не обмежений лише товстою ковдрою для немовлят та курточкою зі штанцями для дошколярика. На даний момент є багато видів конвертів та  комбінезонів, напівкомбінезонів, курточок тощо. Як обрати саме той зимовий комбінезон, який буде потрібен вашому малюкові, в якому йому буде тепло і зручно?

Як обрати одяг для маленької красуні?

Зовсім непомітно спливає час. Здається, ще тільки вчора я одягала на свою Мар"яну її перший бодік, а уже завтра ми йдемо перший раз в дитячий садочок! Вона ще, напевно, не зовсім розуміє, що це буде, але для мами й тата це дуже важлива подія. Тому ми й підготувались до цього дня відповідально: перевірили справність фотоапарату, начистили до блиску черевички і обрали святковий одяг.

Маленька радість

Уже майже два роки я не вирішую офісно/робочих питань. Не спілкуюсь з керівництвом (ті декілька разів при передачі справ не враховуються), не планую робочий день для себе та співробітників, не пишу ТЗ і не малюю макети, не затверджую з клієнтом та не народжую шалених робочих ідей.
Звичайно, я кожен день працюю чи не більше, ніж до народження Мар"яни, і вирішую безліч інших питань, але це не те.