Море - це неймовірно

Я люблю море. Я його просто обожнюю. Це така розкіш - мати можливість жити на березі моря. І мова зовсім не про вартість житла, а про можливість бути у такій неймовірній близькості до цього чуда...
Море - воно ніби говорить з тобою і кличе до себе. Виникає майже непереборне бажання піддатись на його вмовляння і підійти ближче, ще ближче. Відчути на собі його магічні доторки і холодну ніжність. Разом з тим, десь в самому віддаленому куточку майже одурмаменого розуму, шаленіє думка - якщо море підкорить тебе - ти уже не зможеш повернутись.
Величезних зусиль доводиться докладати, щоб відірвати свій погляд від таких заворожуючих хвиль і безкрайніх просторів. А серце рветься в глиб, серце хоче відчути ту силу і спокій...
А хвилі шепочуть, перекидаючи каміння, ніби перебираючи намисто для медитації... І десь в глибині завороженого розуму ще довго лунатиме той звабливий шурхіт - прийди, прийди, прийди