Помилки у вихованні, які роблять майже усі мами

Я читаю багато літератури і по вихованню дітей зокрема. В книжках про співіснування батьків та дітей трапляються доволі хороші рекомендації. Деякі з них я використовую у вихованні своїх дівчат. Щось "приживається", щось ні. Але на основі такої "навчальної" літератури та власного досвіду, можу скласти невеличкий список помилок, які роблять майже усі мами у вихованні.

Мені здається, я сама собі не належу.

Мені здається, я сама собі не належу...
Я прокидаюсь не тоді. коли мені хочеться, хоча б у вихідні, а коли Мар"яна прокидається або дівки; я ходжу не туди, куди хочу - а куди треба по домашнім або дівчачим справам; я роблю не те, що мені хочеться або приносить задоволення, а те що треба для дому, для сім"ї... Я навіть сплю не так, як хочеться, а так, щоб не зачіпити Мар"яну і їй було зручно...

Останнім часом я стала на багато частіше виходити "в люди", зустрічатись з кимось не з приводу дітей (це було аж цілих 2 рази!!!). Але, мені здається, це мені не допомагає, а навпаки, стає тільки гірше. Бо я постійно оглядаюсь на час (а він чітко лімітований), я постійно думаю про те, що вдома маюсь поїсти, попити, покакати і т д...
Я так втомилась постійно оглядатись, втомилась від того, що не можу присвятити час собі так як хочу, тому що коли він нарешті з"являється - я уже нічого не можу...
А тут ще й холод за вікном і вітер... І побутові проблеми, які я теж не можу вирішити...

Пічалька і Бідулька...

5 речей, на які ви будете дивитись зовсім по-іншому, коли станете мамою вдруге (або втретє)

Коли у вас з"являється малюк - увесь світ змінюється. Все навколо стає одночасно і цікавим і ворожим. Але коли з"являється друга дитина - ви починаєте дивитись на усе трішки простіше. А з кожною наступною дитиною, ви починаєте розуміти, що насправді небезпечних/важливих/невідкладних речей чи справ не так вже й багато. Дуже показовою є в цьому плані інтернет-історія, про те, що "з першою дитиною ви все миєте кип"ятком, з другою - протираєте, а з третьою - якщо дитина наїлась кошачого корму, то це проблеми кота". До чого ж починаєш відноситись простіше, коли з"являється наступна дитина?

Наші традиції до Дня Народження

Коли народилась Настя, у нас не було навіть приблизного уявлення, як святкувати дитячий День народження. Адже так, як святкували нам з братом наші батьки (повна хата дядів-тьотів), я не могла фінансово, та й не хотіла, а як інакше - просто не знала. З часом, напевно, уже тоді, як з"явилась Іванка (а це Насті було 2 роки), ми виробили свої традиції дитячого Дня Народження, які варто повторювати. Отже:

З Днем Народження, мій маленький Настуньчик !!!

Ну що ж... Останні приготування до свята завершені, усі уже тихенько сопуть і бачать гарні сни. А маму знову "накривають" спогади і я зовсім не розумію, коли, ну коли вона встигла так вирости? Адже моїй маленькій дівчинці, тій, завдяки кому я стала мамою, моєму Настунчику, сьогодні уже цілих 13 років... Вона така доросла, розумна і гарна, але в той же час - вона усього лише моя маленька дівчинка.