5 речей, на які ви будете дивитись зовсім по-іншому, коли станете мамою вдруге (або втретє)

Коли у вас з"являється малюк - увесь світ змінюється. Все навколо стає одночасно і цікавим і ворожим. Але коли з"являється друга дитина - ви починаєте дивитись на усе трішки простіше. А з кожною наступною дитиною, ви починаєте розуміти, що насправді небезпечних/важливих/невідкладних речей чи справ не так вже й багато. Дуже показовою є в цьому плані інтернет-історія, про те, що "з першою дитиною ви все миєте кип"ятком, з другою - протираєте, а з третьою - якщо дитина наїлась кошачого корму, то це проблеми кота". До чого ж починаєш відноситись простіше, коли з"являється наступна дитина?


1. Ви менше хвилюєтесь про одяг та зовнішній вигляд

Звичайно, це логічно, що з першою дитиною ви все намагаєтесь купувати найкраще, найбезпечніше, щоб підходило по кольору, щоб усім було зрозуміло. що у вас хлопчик/дівчинка... Ви перете окремо дитячі речі ледь не до двох років, купуєте окремий пошок і миючі засоби, все прасуєте і обережно складаєте в окрему шафу. Якщо дитинча зригне - ви повністю перевдягаєте і миєте...
З Іванкою було простіше, а з Мар"яною взагалі - просто. Якщо у нас половина хлопчачого одягу - то це байдуже, ми ж то знаємо, що вона у нас дівчинка. Якщо Мар"яна облилась борщиком, поки їла - витираємо і змінюємо лише кофтинку, а якщо трішки заляпалась - то може погратись і так до сну. Те, що у нас синенька постіль у ліжку - байдуже. З дитячим порошком ми теж не морочили собі голову - спробували один раз, алергії не виявилось, тож перемо усі речі разом. Прасувати Мар"янин домашній одяг? Нє, не чули. Я краще піду поїм. Вологе прибирання кожного дня? Нє, не чули. Я знову краще поїм. Або посплю.

2. Ви перестанете надмірно турбуватись про чистоту і мікробів

Багато жінок стають просто "поверненими" на чистоті, коли у них з"являється малюк. Раптово вони розуміють, що світ сповнений мікробів, які тільки і чекають, щоб заразити таку дорогоцінну маленьку беззахисну дитинку! З Настею ми її речі прали окремо, все прасували з виворітньої сторони, усі пляшечки/іграшки/ложки, які вона могла потягнути до рота, кип"ятили.
З наступними дітьми усе стало простіше. Прасується тільки парадно-вихідне, іграшки просто миються під проточною водою, а то й просто витираються.
Єдине, що залишилось - я проти того, щоб нові люди зачіпали моїх дітей немитими руками. Просто одразу перед очима руки знайомого, у якого під нігтями болото, яке йому не заважає ні їсти, ні пити ні чухатись тими ж руками... буееее

3. Ваші стандарти прибирання житла кардинально зміняться

З першою дитиною ви будете намагатись підтримувати таку ж чистоту, як і раніше. З другою дитиною невипрасуваний одяг буде скупчуватись, частина іграшок ночуватимуть там де впали, пилососити можна буде коли встигнете, і якщо це буде раз на тиждень - можна влаштовувати свято.  З кожною наступною дитиною ви будете намагатись витратити дорогоцінні вільні хвилини або на себе, або на сон (свій же).
У нас іграшки кочують по всій квартирі одразу після того, як були зібрані і посортовані, невипрасувані речі збираються швидше, ніж я їх можу попрасувати... Тому, для чого паритись тим, що я змінити не взмозі?! Піду, краще, поїм. Або посплю..

4. Ви витрачаєте менше часу на записування усіляких "нових штук", яким вчиться ваша дитина

Коли народилась Настя, у нас одразу з"явилась книжечка "Наш малиш" (здається так). Там можна було записувати усе, що відбувається з дитинчам від народження. Вага, зріст, перше "агу", перший пук/как, обводити ручку/ніжку в 6 місяців тощо - про Настю це все є...
З Іванкою уже було менше часу на записування, хоч така сама книжечка у нас теж десь є. Але я більше звертала увагу на важливіші речі у її розвитку, ніж обведення ручок-ніжок. Я пам"ятаю. як вона відреагувала на перший у своєму житті сніг, її перший Новий Рік і Дід Мороз, пам"ятаю реакцію на перший прикорм і коли вона перестала їсти цицю... А все інше, по типу "хто ще із відомих людей народився в цей день?" - то така фігня.
З Мар"янкою така книжечка теж є. Стоїть гарненька і новенька ))) Записів, окрім як в медичній картці та в блозі, майже немає. Немає ні часу, ні бажання. Я й так знаю, що вона розвивається в межах норми, що вона маленька, гарненька, розумна дівчинка. А це саме головне.

5. Ваша тривожність зменшується (в порівнянні з тим, якою була з первістком)

Пам"ятаю, коли я йшла народжувати Настю, я так хвилювалась, мені було дуже цікаво, а що ж це воно таке - народжувати дитину?! Потім я хвилювалась, що ж я буду з нею робити вдома? А чи правильно я даю їй цицю, а чи правильно я її тримаю, а що ж це робити, що вона пчихнула, ой Боже, її обсипало (а сипало її так, що повний кабздец, і визначити на що - не могли). А коли вона впала з ліжка - то взагалі, хоч швидку викликай...
З Іванкою уже був певний досвід, тому хвилювань стало менше. Обсипало - виключили усі медикаменти і спостерігаєм. Далі сипить - виключили алергени і так далі. Без паніки. Пчихнула - ну, будь здорова, - провітрили кімнату. Спати можна разом - ніхто нікого не задавить. І багато чого ще.
З Мар"яною спочатку було важко - все ж таки різниця велика. Хто б там що не казав - а забувається все. Тому спочатку все ж таки переживала, а чи вчасно вона почала тримати голівку, а чого так довго не сідає, а чому не говорить і т д. Потім якось оговталась і все стало на свої місця. Я не переживаю, мені просто так зручно - раніше спати, далеко не ходити і т.д.
Але, коли, ненароком, хтось із них вдариться головою - все одно перевіряю, чи немає струсу і спостерігаю, чи все нормально. Але спокійно і без паніки.

Я не кажу, що коли у вас більше ніж одна дитина, ви на них "забиваєте" і перестаєте турбуватись. Ні, ви просто стаєте досвідченішими і розумієте уже, де варто хвилюватись, а дені. Та й коли діти виростають, ви починаєте хвилюватись за трішки інші речі, ніж мікроби на їхніх руках. Усе важливо в міру і вчасно...
Лише були б здорові і щасливі...