Друзі

У мене є друзі. Вони різні. З кожним з них пов'язана якась окрема історія. Особливо цікавими є історії про те, як ми познайомились. Кожен такий спогад - унікальний, адже це відбувалось зі мною і лише з цією людиною. Кожна така зустріч, кожне знайомство, певним чином охарактеризовує частину мого життя. Колись хорошу, колись не дуже. Якісь із цих історій хочеться згадувати знову і знову, а якісь намагаєшся забути ("не пам'ятаю, значить цього не було")

Є у мене Кума і подруга. Познайомились ми з ними дуже давно, як я переїхала до нового мікрорайону і не мала друзів. А у них уже була міцна компанія. Так от, коли я сама-самотою висіла на турніку в дворі, Кумі стало мене шкода і вони підібрали мале нещастя ))) І так уже більше 20!!! років (я в шоці!)

Є у мене подруга (я так собі думаю). Біля неї я спала на уроках на першій парті у новій школі, фарбувала нігті в чорний колір і ще багато чого зовсім не розумного ))) Навіть не пам'ятаю до путя, як так вийшло, що ми стали сидіти разом, але з іншими однокласниками я мало спілкувалась. А з нею багато ))) Разом ми познайомились із моїм колишнім чоловіком... Є що згадати, та нема що дітям розказати ))) Зате весело )))

Є у мене друг, з яким ми познайомились у важкий період мого життя. Як виявилось, у нього був не легший. Зараз розумію, що ми тоді обоє були суцільними згустками комплексів. Навіть розмови були дурним обговоренням наших комплексів. .. Напевно, ми один в одного були такими собі психотерапевтами ))) Тоді дійсно це було надзвичайно необхідно...

Є подруга, з якою ми познайомились перед вступом до Університету. То було весело і сонячно. Багато усього відбулось і змінилось з того часу, мені є за що вибачатись і ще більше є за що дякувати їй, а вона так і залишилась таким самим Позитивним Живчиком, як і в день нашого знайомства

Є у мене Брат Куми ))) Це найсмішніше знайомство, яке тільки може бути! Розповідати не буду, але з тих пір ми усі знаємо, що ноги в нього гарні ))))

Є ще друг, якому назавжди залишиться 36, але про нього лише надзвичайно добрі спогади...

А ще є Прикум, Кум моєї Куми і його дружина; дівчата, з якими познайомились на роботі та багато інших...

І ще є наш Тато... Як тільки я його побачила, одразу зрозуміла, що я тут опинилась не просто так, що я маю бути поруч і я так хотіла його торкнутись, що передати не можливо! Я навіть не думала і не уявляла, до чого може призвести наше знайомство, та і не думала я про це тоді. Я просто знала, що щось тут не просто так... Ага, Мар'яна тому доказ ))) Але він не лише чоловік, він ще й друг, хоч деколи і не розуміє і мені хочеться його дуже сильно "за горло подержать" (с)...

Кожна людина, яка так чи інакше є/була в моєму житті, з'явилась у ньому не просто так. Чомусь саме ми і саме тоді зустрілись. Хтось був потрібен мені, а комусь - я. А може ми один одного потребували?...

Добре, що є дюди, які не просто зайшли/вийшли із мого життя, а так чи інакше у ньому залишаються 20, 15, 6... років.

Усе, що відбувається - для чогось і чомусь. Головне, щоб поруч були люди правильні, тоді нічого не страшно...