Відгук на роман Вікторії Гранецької "Тіло ТМ"

Давно я не розповідала про прочитані книги. Якось не було чи то бажання, чи таки бажання.
Але остання, яку я прочитала, просто не йде з голови. Я не могла відірватись дві доби, поки не дочитала. Тому я просто мушу про неї розповісти.

Я усвідомила, що діти таки реально дорослішають

Якось я їхала трамвайчиком пізно ввечері додому, напевно, з чергових зборів, і почула розмову двох дівчат 19- 20 років. Вони сиділи одразу за мною, хоч і розмовляли не голосно, але почути можна було все. Ось такий особистий простір у громадському транспорті. Але зараз не про це.

Мамі другий раз 18 )))

Хотілося щось написати про Мар"яну, але зрозуміла, що я не можу нічого про неї написати, бо просто не знаю як виразити словами усе те, що відчуваю. Вона неймовірна, цікава, дивна, смішна і дуже-дуже любима дівчинка. Вона маленьке чудо, що тут можна ще сказати?! Це дійсно якраз той випадок, коли "хто нє любіл - тому нє панять" (с)