Відгук на роман Вікторії Гранецької "Тіло ТМ"

Давно я не розповідала про прочитані книги. Якось не було чи то бажання, чи таки бажання.
Але остання, яку я прочитала, просто не йде з голови. Я не могла відірватись дві доби, поки не дочитала. Тому я просто мушу про неї розповісти.



Це роман Вікторії Гранецької "Тіло ТМ". Я очікувала, що це буде щось з елементами "ню" і такого іншого, бо ж сама назва до того змушує. Але помилилась. Звичайно, там було і кохання і зайняття коханням, та головне зовсім інше.

У творі настільки реалістично описано те, що може статись, якщо гонитва за ідеальним тілом набере масовості і всі наукові розробки стосуватимуться тільки цього, що стає моторошно. Також, можна доволі легко провести паралелі між реальними законотворчими доробками - якщо автоматично усіх людей вважати донорами органів у випадку смерті, якщо попередньо ти не написав відмову. Пам"ятаєте, такий законопроект якось розглядався нашими законодавцями? Навіть якщо і не пам"ятаєте - прочитайте цей роман, і ви все зрозумієте.

Тві захоплює з перших рядків. Сам сюжет стрімко розвивається, закручується, заломлюється і таке інше, що просто не можеш відірватись від читання.

Що цікаво саме для мене - одну з головних героїнь звати Іванка ))) На жаль, доля у неї зовсім не завидна.
Карпатські ліси, мольфари, вовкулаки, Черемош  - і враз США і найновітніша клініка корпорації Тіло ТМ...

Ромам "Тіло ТМ" Вікторії Гранецької варто прочитати. Можливо, навіть і не один раз. Це дійсно, надзвичайно захоплива і заворожуюча історія.
#мама_читає