Мар"яна не дуже любить розмовляти чи йти до чужих людей. а тим більше, до незнайомих та ще й лікарів. Якщо чесно, то вона усіх людей недолюблює )))) Ну, в крайньому випадку, у неї такий вираз обличча. Тому я і не дуже сподівалась, що у стоматолога у нас все пройде чудово. Хоч десь там глибоко в середині і жевріла така надія. Адже у Насті з Іванкою все було просто ідеально.
Я боюсь стоматолога. Навіть більше ніж гінеколога. І справа не в тому, що я не знайшла "свого" лікаря. Лікар якраз той що треба. Якщо я йому довірила своїх дітей, то себе і подавно можна. Так от. Це швидше якийсь "підшкірний" страх, який з"явився у далекому дитинстві після відвідин зубодерів, після ось тих неприємних медоглядів у школі, після державних стоматполіклінік з їх байдужими лікарями... Коротше, уже не дуже то й важливо, яка там причина, результат один - я стоматолога боюсь.
Тому дуже переживала, як пройде перший візит до цього лікаря у Насті. Їй було десь біля 4х років. Я прискіпливо обирала і лікарню і лікаря. Звичайно, це була приватна клініка. Звичайно, лікаря я обирала по досвіду інших мам. Мені було не важливо, скільки коштуватиме прийом, навіть якби це були останні гроші. Мені важливо було, щоб у дитини не було стресу і не вкорінився ось той "підшкірний" страх стоматологічного крісла. Лікар у нас був ідеальний. Вона покатала Настю на кріслі, показала, що це в неї за штуки такі є і що вони роблять. Кожну свою дію вона коментувала - діставали із зубика черв"ячка і показувала його Насті. Коли моїй дитині свердлили зубика без наркозу, я від одного того звуку ледь не втратила свідомість, а їй хоч би хни. Добре, що донька мене не бачила. Далі Настя уже із задоволенням ходила витягати черв"ячків з зубів.
Іванчин перший візит до стоматології теж пройшов ідеально. Правда, лікарка уже була інша, але то виявилось не страшно. Вона так само, як і попередня, шукала черв"ячків. обережно їх діставала і промивала зубчики водичкою.
Словом, двоє старших Дівок ходять до стоматолога "за милу душу". Без жодного страху і з мінімумом анестезії.
А от Мар"яна трішки не така. Вона сиділа в кабінеті, поки Насті пломбували зуб. Тобто, поки діставали черв"ячка і мили зубки. Вона уже розговорилась з лікаркою. Але от показати зубки, навіть на відстані не хотіла. Ми її і так і сяк - а вона ніяк. Тому, перший огляд вийшов трішки стресовим. Довелось тримати дитя, поки медсестра з лікаркою фторували зубки. Добре, що ця процедура швидка, безболісна та ще й сама рідина солодка. Все було швидко і галасливо. Потім, правда, лікарка перепрошувала у Мар"яни і подарувала книжечку і олівці. Не знаю поки що, чи це щось змінить у їх відносинах 😂
Хоча, не виключаю варіант, що саме для Мар"яни доведеться шукати іншого лікаря. Не дивлячись на те, що теперішня лікар - стоматолог повністю підходить двом старшим.
Ось вам ще одне підтвердження, що всі діти різні.
А слідкувати за здоров"ям зубів - то дуже важливо, хоч і дуже дорого. Але жодні відвідини до лікаря не мають бути стресом і асоціюватись з болем. Бо ці дитячі спогади нічим не викоріниш.
Немає коментарів:
Дописати коментар