Так от. Одного чудового дня, мені захотілось, щоб у Мар"яни був столик. Такий маленький, як в садочку. І стільчики. Бажано два, бо до нас же ще Святослав приходить - щоб обоє могли сісти. Бо як це - у Насті з Іванкою є стіл із стільчиком, а у Мар"яни нема. Але в мами є друг Міша! "І тут Остапа понесло"(с)....
Міша. як справжній майстер, зробив нам добротний столик. Такий, щоб надовго, якщо не на завжди. Великий, гарний, щоб можна було і кухню іграшкову поставити, і в школу пограти. Мама мала той столик гарно розмалювати і залакувати, ну щоб гарно було, як на виставці. та поки мама хотіла - дітлахи уже справились. Тепер у нас столик розмальований олівцями+фломастери+ кулькові ручки і ще щось... Я, звичайно, все одно його колись розмалюю і залакую, ну щоб гарно, як у інстаграмних мам, а поки хай діти тішаться.
І стільчики. Вони таки класні! Правда різні, і наші думки з приводу того, який кращий, розділились. Але вони обидва просто класнючі. Хоча, на один з них мамин попєц не влазить - невеличкі бортики заважають. А от другий, гладенький, то просто ідеальний (що не вміщається - те вільно звисає).
У мами ідеї народжуються так швидко, що не встигає запам"ятовувати. Але тут скоро Різдво, Колядки, щедрівки і таке інше. А наша Зірка уже трішки тойво... Треба нову. І тут у нас є Міша!!! А ще, нам потрібен камін, у наші хатці - рукавичці... і тут у мами знову є Міша! А ще, я таке придумала, що й самій не віриться ))) Та то уже зовсім інша історія.
Немає коментарів:
Дописати коментар