Навіть не знаю, як почати свою розповідь, бо емоції досі "зашкалюють". Справа в тому, що ми з Іванкою подивились 28 жовтня фільм "Чорний Козак" Кінопроект "Чорний Козак".
Я дуже хотіла його побачити, тому що люблю фантастику, фентезі а тут ще й наше рідне: козак-характерник, знахарка тощо.
Фільм просто неймовірно крутий! Я не можу навіть якось більш-менш адекватно описати свої враження, тому що просто не знаходжу слів. Там немає спецефектів, немає вражаючих чудовиськ і казкових монстрів... Але там є справжні люди, неймовірна українська жіноча краса, наші вірування і наша історія. І все так майстерно переплетено, так якось чарівно знято, що неможливо просто відірвати очей від екрану!
За час перегляду було і "смішно і грішно", навіть були моменти, коли ледь стримувались сльози... Неймовірний фільм знятий з душею!
І що ще вразило. Зазвичай, у кінотеатрі, як тільки починаються титри, усі глядачі встають і виходять. Але не цього разу. Фільм завершився, пішли титри, але ніхто навіть не подумав іти. Завершились титри, вимкнувся екран, увімкнули світло в залі - і лише тоді усі почали виходити. Я ще жодного разу не бачила, щоб глядачі дивились титри.... А це уже багато важить...
Чудовий, просто неймовірно гарний фільм, який потрібно дивитись і хочеться дивитись.
Командо Кінопроекту! Ви просто неймовірні! Сподіваюсь, це був лише початок!
Немає коментарів:
Дописати коментар