1. Ірина Смолич (Iryna Smolych) "Пісок у склянці"
Український сучасний автор. На її твір випадково натрапила, коли шукала щось почитати. Анотація заінтригувала і я вирішила ризикнути. Я зробила правильний вибір )))
Розповідь про автора роману, який ніяк не може надати свій рукопис видавцеві. Все трапляються якісь незрозумілі перешкоди: то аварія, то кіт пропав, то молоко залило ноут тощо. І разом з цим то тут то там головний герой зустрічає таємничого дідуся, який здається, знає усе, але ніяк не хоче нормально пояснити, що ж таке відбувається?! Та рано чи пізно має настати розв"язка, і ось тут розумієш, як можна закрутити сюжет так, щоб читач ніколи не додумався, що усе було так просто і видно як на долоні! І закінчення історії залишає неабиякий простір для роздумів, що теж змушує подумки повертатись до прочитаного знову і знову.
Словом - раджу і чекаю наступну книгу!
2. Карлос Руїс Сафон "Лабіринт духів. Книга 4"
Нарешті я таки дочитала останню книгу із циклу "Лабіринт духів". І трохи шкода, що така цікава історія закінчилась. У цій частині ми зустрінемось знову із родиною Семпере, дізнаємось нові подробиці прихованого життя Ферміна і не тільки. Захоплююча історія із неймовірними пригодами, яка вирує навколо книг та їхніх авторів. Що може бути цікавішим?
Раджу
3. Агата Крісті "Убивство Роджера Екройда"
Детективи Агати Крісті - то просто класика якісного детективного жанру. Цього разу ми зустрінемо чарівного і самовпевненого Еркюля Пуаро в невеличкому містечку, де він живе інкогніто і таки почав вирощувати кабачки. Ця справа виявилась не такою захопливою, як розслідування злочинів, і, на щастя? в цьому забутому Богом селі стається убивство. Майстер інтриг та недоговорених фраз Пуаро знову справляється зі своїм завданням просто на відмінно. А читач до останньої сторінки залишається у полоні неймовірного таланту Агати Крісті.
Раджу
4. Макс Кідрук "Де немає Бога"
Це і була та остання книга, яка мене трішки вибила із колії. Я дуже чекала нового твору Макса і тепер навіть не знаю, як реагувати. Ви не подумайте, його талант так і лишається на висоті, розповідь написана дуже цікаво, сюжет закручений а всі герої прописані надзвичайно детально. Але завершення історії мене бентежить своєю нелогічністю і вона викликає більше питань, ніж відповідей і далеко не в позитивному сенсі. Таке враження. що завершення було написане "аби швидше".
Абсолютно різні люди в силу різних обставин опиняються на одному й тому ж літаку. Стається авіакатастрофа і майже усі пасажири гинуть. Ті декілька, які залишились живими, мають протриматись декілька днів в горах при високому тиску, без води/їжі, без тепла і, можливо, без надії на порятунок. Поведінка людини, яка хоче вижити не дивлячись ні на що, яка ладна вбити, тільки б самому не загинути, змушує задуматись, а для чого таке життя? Але не все так погано. Є ще й ті, хто готовий померти сам, аби допомогти ближньому вижити. І деколи це саме той, на кого б ніколи не сподівався.
Раджу почитати, можливо, це лише у мене таке враження від закінчення. Хоча, попередній роман викликав такі ж суперечливі почуття.
Немає коментарів:
Дописати коментар