У Львові перший раз я була з мамою, коли мені було усього 12 років - тобто не була ніколи ))) Тому що, з тієї поїздки я не пам"ятаю майже нічого, окрім Аптеки-музею, де ми придбали мумійо і вокзалу, який чомусь запам"ятався мені із фонтаном.
Але то було давно. Цього разу їхати було трішки страшнувато, адже не маючи ні найменшого уявлення, що робити вийшовши з вокзалу, везти із собою дітей... Але де наше не пропадало?!
Одразу по прибутті передзвонили у хостел, де бронювали кімнату, гостинна господиня підказала як добратись до хостелу, потім уже детально розповіла і дала пам"ятку туристу, куди йти, що варто подивитись )))
Ми одразу поїхали до центру, на пл Ринок. Там насправді усе настільки близенько!!! Обходили все вуличками, коли підійшли до Опери - побачили карети ))) Ну мої дівчата були б не мої дівчата, якби не захотіли прокататись на кониках ))) Проїхались і оглянули коло.
Потім відвідали цукерню, відпочили, пройшлися знову, знову посиділи в кав"ярні, знову пройшлися ))) Дуже находились, отримали море вражень і надзвичайно втомились.
Найбільше моїм дітям сподобався музей пива (як не дивно нам теж), Львівська майстерня шоколаду та Криївка ))) Ну і коники були поза конкуренцією ))))
У Майстерні шоколаду очі розбігались і ніяк не могли вирішити - що ж то придбати, що спробувати.... В кінці кінців узяли всього потрошку, а на наступний день приїхали знову туди і набрали різноманітних шоколадних фігурок на сувеніри. Ну і, звичайно, знову наїлись шоколаду )))
В Криївку ми прийшли уже на вечерю (до речі, дуже вчасно прийшли, адже через кілька годин, коли ми уже виходили, під дверима стояла черга). Спочатку досить довго шукали її, потім передздвонили і у дівчини адміністратора уточнили, куди нам іти )) Ми були у вишиванках, у моїх дівчат було чільце, ми гарно дружно сказали гасло, уточнили, що москалів немає і дорослих почастували медовухою. Меню та страви нас ні на краплю не розчарували ))) Заклад чудовий, усе витримано в одному стилі - вражень море.
Музей пива ми відвідали зранку наступного дня. Вражені були тим, що за невелику ціну вхідного квитка ми не тільки могли роздивитись експонати, переглянути невеличкий фільм про виробництво львівського пива, але й скуштувати по два келихи свіжого пива!!!
Запам"яталось, що цілий день на вулицях міста стояли, ходили живі статуї. Дуже багато туристів, в основному чути було польську мову.
Не зважаючи на те, що у Львові дуже багато туристів - місто тихе і спокійне, ніхто нікуди не спішить, скрізь багато зелені. Водії маршрутних таксі без проблем підкажуть дорогу!
Ще вразило, що скрізь бруківка... Це не звично, але набагато приємніше за асфальт. Не можу пояснити чому... Також дуже багато невеличких статуй Божої Матері в нішах просто в дворах житлових будинків. Саме головне, що статуї доглянуті і з живими квітами! В жодному іншому місті я такого не бачила...
На Вернісажі придбали старшій дочці сорочку - вишиванку, молодшій вишиту футболку, собі я також придбала вишиту футболку, ще своїм дівчатам купила кожній чільце....
Загалом, враження просто надзвичайні. Двох днів дуже мало, щоб подивитись усе, враховуючи те, що діти швидко втомлюються, перенасичуються враженнями та починають скиглити ))) Ми встигли обійти та подивитись лиш невеличку частину того, що можна і що дуже хотілося б... Дуже багато соборів і церков, на багатьох написи польською (я так думаю), тому важко було зрозуміти, що це за собор.
Ось пишу і згадую ще ))) З"їзд байкерів ))) Перед будинком Міської ради ))) Величезна кількість байкерів, які спокійно стояли і спілкувались, а наступного ранку з іншої сторони вулиці, ця ж кількість слухала церковну службу з гучномовців - ось це вражає!!!
Сподіваюсь, приїду до Львова ще не раз, і уже бажано без дітей ))) Хоча, хай знайомляться з містами нашої Неньки - України поки я маю можливість... Бо хто його зна, які часи настануть...
P.S. Я так бачу, що де б я не була, майже завжди мені хочеться приїхати ще раз, але без дітей.... Напевно, бажання відчути себе молодою 16цяткою не зникають з часом... Але, дивлячись на реалії нашого сьогодення, без дітей я зможу поїхати хіба що уже далеко за 60... Тоді я буду їздити з онуками )))
Немає коментарів:
Дописати коментар