Ми з дівчатами пробували і спільний сон і окремий. Звичайно, найбільше пощастило Насті - вона завжди потрапляє до експерементальних груп, чи то в садочку нові вихователі, чи в школі нова програма, нові підручники - то все перепадає на Настіну долю. Але у випадку сну з мамою, у неї вибору не було, перша мамина дитина, тому, у будь-якому випадку, все що б я не робила з нею, було вперше і експерементальне )))
В пологовому будинку мені її віддали одразу. Я не пам"ятаю, скільки нас, мамочок, було в палаті з першого дня, але точно пам"ятаю, що останніх 7 днів (а ми були в пологовому 14 днів), ми із ще одною такою "щасливицею", були з дітками самі у шестимістній палаті. Там у діток свої маленькі колисочки, з прозорими стінками, які не змінились і до сьогодні. Отже, мами спали на розгойданих пружинних ліжках, а дітки у своїх колисочках. Деколи ми брали діток до себе в ліжко, але на нас суворо гримали акушерки і т д, бо "неположено"! Але як же можна не взяти до себе це малесеньке щастячко, коли воно так солодко пахне і спить, одночасно смокчучи мамину цицю, яка в два рази більша за голову ось цього щастячка )))).
Але то було в пологовому. Коли ми прийшли додому, Настю уже чекало її особисте маленьке ліжечко. А також лікарські настанови і чіткі рекомендації в "розумних" книжках - з дитиною потрібно спати окремо! Ну, я ж перший раз була мама, а моя мама знала тільки те, як вчили її, і певний досвід ну аж зовсім не хотіла мені передавати, навіть згадувати його не хотіла, не те що передавати. Отже, Настя спала в своєму ліжечку, окремо.
До чого потрібно бути готовим, якщо ви вирішили класти спати дитину в дитяче ліжечко (але в одній з вами кімнаті):
1. Вам доведеться вставати як мінімум кожні дві години, а перші місяців три і частіше.
Після пів року, можливо, можна буде спати три години поспіль, а може й ні. Це як пощастить. Настя могла їсти кожну годину, а могла спати і три години підряд, але дуже рідко.
2. Ви будете проводити по пів ночі сидячи і годуючи дитину.
Ну не пів ночі, але дійсно багато часу. Я декілька разів засинала сидячи, з Настею на руках. Добре, що вона ні разу не впала в мене з рук. Але так я годувала 45 хв, і тільки лягала в ліжко, як через 30 - 40 хв потрібно було знову вставати годувати. Адже Настя їла, насправді, хвилин 10 - 15, але я встигала за цей час "вирубитись", і просидіти з нею на руках набагато більше.
3. Про те, щоб виспатись, можете забути, допоки будете годувати.
Чи потрібно уточнювати, що після таких ночей, я ходила як зомбі і лягала спати вдень стільки разів, скільки спала Настя? Чи потрібно уточнювати, що через те, що я постійно спала, або була як зомбі, хатні справи робила зовсім не я?
4. Сон окремо з дитиною, і мамине хронічне недосипання аж ніякого позитивного впливу на подружні стосунки не мають
Невже невиспана, вічно напівсонна, засмоктана дружина може бути гарним співрозмовником, спокійною і врівноваженою жінкою?
Я трималася довго, як тільки могла довго. Брала Настю спати до себе лише годин в 5 - 6 ранку, щоб додивитись останній сон.
Коли уже наближався час народжувати Іванку, ми придбали для Насті невеличкий диванчик, щоб звільнити дитяче ліжечко для новонародженої сестрички. Ліжко і диванчик стояли поруч, впритул, тому, коли ввечері я колисала Іванку, я могла сісти на диванчик біля Настя і читати казочку їм обом одночасно.
Але, досвід нічних вставань, годувань по 45 хв, недосипів і всього іншого, назавжди позбавив мене бажання повторити цей "подвиг". Отже, з Іванкою ми спали разом, починаючи з пологового (хоч там також були дитячі ліжечка).
До чого потрібно бути готовим, коли вирішуєш спати з немовлятком в одному ліжечку?
1. Спочатку ви будете переживати, щоб не лягти на дитину
Противники спільного сну люблять розказувати усілякі страшилки, що "от одна мама заснула, і дитинка накрилась її груддю і задушилась"... Це все дурня несусвітня! Я, особисто, не знаю нікого, хто б хоча б особисто знав маму з такою проблемою. Мама спить дуже чутливо, будь який рух дитинки, її писк - і мама одразу очі розплющила (ну, принаймні, одне око) і відреагує на дитячі запити. Мама лягає так, щоб її груди не закривали дитяче личко, щоб до ротика потрапляв сосок і частина ореоли. Також контролює, щоб носик був відкритий. Так, це все робиться на другу ніч абсолютно автоматично і у напівсні.
2. Ліжко має бути рівне, щоб ви не скочувались з дитинкою в "яму", і змогли нормально спати
Тому вам доведеться відмовитись від старих пружинних ліжок (якщо їх ще хтось використовує), роздовбаних диванів та протолочених ватяних матраців, якщо ви хочете практикувати спільний сон з дитиною.
3. Вам доведеться певним чином "розмежувати" територію ліжка з татом, якщо ви будете і надалі спати разом
З Іванкою у нас таких проблем не було, її тато спав в іншій квартирі ))) Але з Мар"янчиним татом ми знайшли вихід - у нього своя ковдра, у нас з Мар"яною своя. Та і його частина ліжка звузилась до частинки під стіною )))) Хоча деколи, коли наша Зірка розійдеться вночі, то його володіння збільшуються ледь не на все ліжко, потім спить Зірка, а мамі залишається тоненька смужечка ліжка скраєчку, щоб Мар"яна не впала )))
4. Як дитинка підросте, після пів року, можливо ви будете хвилюватись, що вона може впасти з вашого ліжка вночі.
Іванка не падала, Настя не падала. Мар"яна два рази за майже два роки впала, та й то, навіть не до кінця прокинулась. Я на підлогу, де ,гіпотетично, може опинитись донька вночі, розстеляю товсту ковдру або диванні подушки, щоб навіть як і впаде, то щоб було м"якенько.
Уже будучи відносно дорослою, маючи десь років 8, Іванка вночі впала із свого ліжка. Вони з Настею уже давненько сплять в окремій кімнаті, кожна на своєму ліжку. Так от, Іванка зі свого якось зробила гучний "ГУП", що я аж перелякалась і прибігла до них. А Іванка собі спокійно і мирно і далі спала. Уже на підлозі )))
5. Ходять чутки, що потім буде дуже важко "відселити" дитину до її окремого ліжка.
Іванка "відселилась", коли їй було майже два роки, або трішки більше, точніше не пам"ятаю. Ми тоді придбали двохповерхове ліжко для дівчат. Але деколи вночі, коли насниться страшний сон, може прийти до нас в ліжко і зараз. Навіть більше, Настя теж могла прийти деколи до мене в ліжко, і ми гарненько досипали до ранку усі разом на маминому ліжечку! І я б не сказала, що це якось негативно вплинуло на їх розвиток...
6. Ви зможете виспатись, набратись сил за ніч
Звичайно, цей сон з немовлям в ліжку, не можна порівняти до сну дівчини/жінки без дитини. Але, вам не потрібно буде вставати декілька разів за ніч, витрачати купу часу на годування, перекладання, а потім знову по колу і до ранку. Вдень вам все одно потрібно буде прилягти разом з дитиною відпочити хоча б один раз, але це буде один раз, а не кожен раз, як дитина засинає. Ви не будете схожі на зомбі (за виключенням тих ночей, де дитинку мучатимуть коліки, чи так їй не спатиметься). Більшу частину своєї добової норми сну ви будете отримувати вночі.
7. Ви завжди знатимете, як спить ваш малюк
Коли дитинка у вас під боком, ви відчуваєте, чи вкрита вона чи ні, чи змерзла чи ні, чи впісялась чи ні, чи здорова чи ні.... І для того, щоб усе це дізнатись, вам не потрібно прокидатись і вставати з ліжка, вмикати світло і йти до дитячого ліжечка.
8. Татусь стає ближчим до своєї дитинки і це аж ніяк не впливає на подружні стосунки
І взагалі, "подружні стосунки" не обмежуються ліжком у спальні. В ньому найзручніше спати. І якщо відносини між татом і мамою позитивні, а не тріщать по швах, то спить дитинка між ними, чи не спить - не має різниці. Аби це було зручно усім, мамі з дитинкою в першу чергу.
Мар"янка спала зі мною з пологового. Правда, там були такі древні панцирні ліжка, які прогинались до підлоги, як тільки на них сядеш, тому про нормальний сон, навіть без дитини, можна було лише помріяти. Але уже вдома, ми клали свою дівчинку звечора спати у її ліжечко, а при першому нічному годуванні я забирала її до себе у ліжко. Мені так було зручніше, нам так зручно.
Від того, як я клала Настю в дитяче ліжечко немовлям, і від того, як я спала з Іванкою в одному ліжку, пройшло як мінімум 10 років. Різниці у їхньому розвитку, на який би вплинув спільний сон, я НЕ бачу. Вони різні, абсолютно різні і по характеру, і по вподобанням, і ззовні... Але це аж ніяк не є наслідком спільного або не спільного сну.
Зате я пам"ятаю різницю для себе, для мами, у спільному і не спільному сні. І тому бажаю усім не займатись ..дурньою, і спати так, щоб отримувати від цього найбільше користі, насолоди і відпочинку. Спільний сон, або окремий - це має бути зручно в першу чергу для мами і дитини. А всіх інших можна послати в сад.
Немає коментарів:
Дописати коментар