Чому я не відвідую тренінги, зустрічі для мам в декреті та інші подібні міроприємства

12 років тому, коли я народила Настю, найбільшою розвагою для мам в декреті була прогулянка з колясками в оточенні таких же "мамаш". Ми ділились на групи "за інтересами" та частково за віком дітей, намагались одночасно виходити на прогулянку з дітьми та спілкуватись. В основному нас було 8 - 10 мам і їх діти. Спілкувались про все: і про хвороби, і про профілактику, і про якість підгузків, і про модні тенденції і про те, хто що готуватиме на вечір та багато іншого.

А зараз усе це обговорюється на спеціальних тренінгах та зустрічах для мам.

Тренінги та зустрічі для мами, яка сидить в декреті, але хоче й надалі "виходити в люди", дізнаватись щось нове і цікаве - то хороша можливість і дійсно гарна ініціатива. Тим більше, якщо мамі не цікаві балачки із сусідками про "покакулі" та пчихи, або немає подруг з дітьми, або подруг з дітьми такого ж віку. Ці тренінги та зустрічі корисні навіть тим, що у мами є причина підфарбуватись, одягнути гарну сукенку, а не сидіти ось як я зараз у спортивних штанях, футболці і Іванчиному халаті ))) Тільки не треба починати нотацій на тему - я так вдома не ходжу, жінка вдома теж повинна бути Багинею, нафарбованою, з укладкою та нарощеними нігтями. Ага, і одночасно з вичищеним туалетом, навареним борщем, прибраною оселею та випрасуваними сорочками. З дитиною на руках.  Я і в халаті дівчачому Багіня. Але "вихід в люди", це таки привід більш прискіпливо поставитись до свого зовнішнього вигляду.

Багатьом молодим мамам ці зустрічі - як ковток свіжого повітря у сірих і монотонних буднях. Але я не ходжу на ці зустрічі. Майже зовсім. Не хочу сказати, що вони мені не цікаві. Навпаки, є багато цікавих тем, на які я б хотіла поспілкуватись із спеціалістом, дізнатись певні альтернативні думки. В основному, це тренінги та зустрічі з психології та виховання (чомусь кулінарія і клеєння листівок мене не вражають). Але я ці зустрічі не відвідую.

Причин декілька, і, можливо, комусь вони будуть видаватись неважливими, але для мене вони є вирішальними.

Отже:

1. Час проведення

Не знаю, як для кого, а для мене режим моєї дитини - це все. Вона має чіткий розклад дня, який не змінюється і не ламається майже ніколи (не враховуючи форс-мажорних обставин). Тобто, якщо зустріч проводиться о 12 год - я не йду, бо у дитини тиха година і вона має спати у себе в ліжечку, а не у мами на руках в торгівельному центрі
Якщо зустріч о 9 ранку - я можу не потрапити на неї, бо Мар"яна має снідати.
Якщо зустріч о 14 годині - я не йду, бо у Мар"яни обід, а їсти вона має повноцінно, а не печиво чи шматок вареної ковбаски у півтора роки.
Тому я маю доволі обмежені "вікна" часу, коли є можливість прийти на зустріч. Але в більшості випадків, тоді зустрічей немає

2. Тривалість тренінгу

Скоро буде дуже цікавий тренінг, навіть не тренінг, а навчання, на яке я дуууже хочу потрапити, але не піду, тому що він триває 6-8 годин у будній день. Я не зможу прийти туди з Мар"яною через пункт 1 і через те, що це доволі серйозна тема, яку варто було б послухати не відволікаючись на потреби дитинчати.

Також, якщо тренінг триватиме 2-3-4 години - я теж навряд чи відвідаю його, бо за три години тренінгу, мені потрібно буде або раз нагодувати Мар"яну, або вкласти її спати, або їй буде нудно і вона не дасть послухати.

Також, якщо завершення тренінгу планується о 20.00 - 22.00 - я не зможу його відвідати, тому що в цей час потрібно купати Мар"яну і вкладати спати, а старшим переглянути уроки, перевірити підготовку на завтра, та хоч трішки поговорити про те, як пройшов їхній день. Це не критично, але важливо.

А тренінги тривалістю одна - дві години та ще й у потрібному мені "вікні" - рідкість

3. День проведення тренінгу

Мами діток, які ходять до садочка, можуть собі дозволити відвідувати зустрічі у робочі дні. Я не можу, тому що якщо зустріч цікава - варто туди йти без Мар"яни, а залишити її у робочий день немає на кого. Я не буду просити чоловіка піти з роботи заради того, щоб я вибігла на дві годинки "провітритись". Це не рівноцінний обмін.

Тож, у мене залишаються лише вихідні, але й тут, зустріч/тренінг має бути надзвичайно корисним, щоб я обрала його, а не час, який можу провести з усією сім"єю.

4. Вартість.

Я розумію, що тренінг на тему "Фінансової грамотності" із відомим коучем/тренером - це важливо і корисно, але вартість декількох годин в межах 2 тис. грн - це занадто. Я теж можу провести тренінг на тему "Як не здуріти з дітьми вдома, і при цьому не дозволяти їм тупитись постійно в телевізор/ноут/телефон" і поставити вартість в 1000 грн. Але мало хто прийде. Тема цікава, і я дійсно можу допомогти, але чи варто воно 1000 грн?
І чи згодна я відірвати від потреб своєї сім"ї таку суму на примарну користь навчання?

Прийнятною є вартість у межах 200грн за декілька годин. Я розумію, що для того, щоб запросити тренера з іншого міста, та поставити таку вартість, має бути кількість бажаючих на багато більшою ніж 10 чи, навіть 20 чоловік. Хоча, можна розмірковувати й так, що за великі гроші на зустріч прийдуть саме ті, для кого це дійсно життєво необхідно, а не ті, кому просто потрібна "піща для ума". Ну або ті, хто має фінансову можливість ось так розпоряджатись сімейним бюджетом.

Ось так усе складається, не зовсім "тренінгово".

Певним виходом із ситуації є відео-тренінги у запису, який і коштує дешевше, ніж "вживу" і подивитись можна у зручний час. Але тут теж є мінус - немає спілкування, немає кому задати питання по темі, немає можливості почути думки інших слухачів.

Тому, залишається лише чекати потрібної зустрічі у потрібний час, або займатись самовдосконаленням. Добре, що при наявності інтернету, це не так то й важко. Єдина проблема - спілкування.

Хоча, деколи ввечері, коли всі нарешті повкладаються, не хочеться ніякого спілкування. Хочеться просто тиші і спокою, гарячого чаю та гарної книжки.