Другий шлюб і діти від першого

Коли ви виходите заміж /одружуєтеся вдруге, у вас вирують ті ж гормони, що і під час першого шлюбу. Ви так само мрієте і фантазуєте про щасливу родину і безхмарне майбутнє. Але якщо у когось із вас є дитина або діти, чи кожен з вас має дітей від попереднього шлюбу, ви швидко прощаєтеся з ейфорією і входите в нове русло щоденного життя. Вам доведеться зіткнутися і з більшою фінансовою відповідальністю, і необхідністю маневрувати, вирішувати конфлікти, які неможливо вирішити і т д.

Як добре мати власне житло

Я уже давно живу окремо від батьків. Спочатку, коли ще не було дітей але уже був майбутній чоловік, ми періодично з"їжджали на орендовані квартири. Потім чоловікові (тепер уже колишньому), батьки з бабусею подарували квартиру, і у нашої сім"ї з"явилось власне житло. Потім не стало тієї сім"ї, як і у нас з дівчатами власного житла. І ось саме звідси починається моє майже постійне кочове життя.

Минуле нехай залишається в минулому

Кожного разу, коли ми приходимо до моєї мами на гостину, чомусь завжди переглядаємо старі альбоми. Ну. вони не так старі, як давні. Мені подобається дивитись, які дівчата були маленькими, яка я була дівчинкою, і дівчатам моїм подобається роздивлятись старі фотографії. А ось зовсім недавно, вирішила я перебрати коробку із своїми документами, які зберігались у мами. Там не так щоб документи, просто важливі для мене папери. Чому частина з них вважалась мені важливою - не уявляю.

Головне в стосунках - довіра

Ця стаття була написана 5 років (о_0) тому, але і досі не втратила своєї актуальності, адже в парі доводиться пережити і радощі, і болі, і просто сіру буденність. В кожному шлюбі є певні "критичні" періоди, коли хочеться переглянути свої стосунки і вирішити, чи варті вони на подальше життя. І основним критерієм у цьому рішенні є довіра, або її відсутність.

Як обрати дитячий садочок?

Ще не так давно, я плакала від щастя, коли вперше зустрілась із Мар"яною. А уже зовсім скоро вона піде до дитячого садочка. Куди цей час так швидко збіг - навіть не уявляю! Але, завдяки тому, що Настя і Іванка уже пройшли усі етапи "дитсадківського віку", я знаю, до чого мені варто бути готовою. Також, у нас немає проблеми вибору дитячого садочка, адже Мар"яна піде у той же садок, що ходили старші дівчата. Як то кажуть. "від добра добра не шукають". Проте, обирала садочок для своїх дівчат я дуже прискіпливо.

Чому страшно бути мамою дівчинки-підлітка?

Моїй Насті 12 років. Іванці - 10. Вони уже підліток і майже підліток відповідно. Вони уже не дітки-дівчатка. Вони дорослішають швидше, ніж я встигаю з цим змиритись. І мені страшно. До усирачки страшно.

Менеджер сім"ї - хто це?

Останнім часом все більше почала помічати, що в основному, окрім своєї повсякденної роботи (звари, принеси, віднеси, прибери, підітри, пограйся і поцьомай), займаюсь організацією і складанням планів для нас усіх разом і для кожного з моїх "підопічних" зокрема. Наприклад, потрібно домовитись за відвідування окуліста для Іванки, потрібно не забути оплатити курси для Насті, потрібно знайти курси для тата, потрібно підшукати велосипедик для Мар"яни. Це було для прикладу на цей день. На наступний день є десь такий самий список, та і в кінці дня потрібно всіх поставити до відома, спитати згоду де треба і нагадати те, що можуть забути. І ця метушня до болю нагадала мою звичайну "менеджерську" роботу. Тільки тепер я не відповідаю за чужий проект і працівників у ньому, а за свій особистий, найважливіший проект в моєму житті. То я, виявляється, менеджер сім"ї?!