Я щось навіть і не думала, що їх цього разу виявиться так багато. Хоча, чому тут дивуватись, адже я купувала книги як "живі" так і в електронному вигляді. Ну що ж, поїхали!
Дві перші книги, прочитані у травні, я купила у Видавництві Жупанського. У них представлена доволі цікава збірка того, що мені подобається.
1. Абрахам Грейс Мерріт "Гори, Відьмо, гори. Повзи, Тінь, повзи"
Це дві окремі історії, які все одно пов"язані між собою одними й тими ж головними героями та згадками першої історії в другій. Хоча, якби ви прочитали лише одну з них, ви б не відчули незавершеності. або не зрозуміли. що є інша частина. Тобто, обидві ці розповіді самодостатні.
Обидві розповіді по жанру я б віднесла до містичного детектива. У першій частині розповідається про висококваліфікованого лікаря, який намагається розплутати загадку, щоб урятувати свого, доволі ексцентричного пацієнта. По ходу того, як він уплутується в цю історію, він дізнається про прадавні чари, в які все одно відмовляється вірити, бо не може їх пояснити з наукової точки зору.
У другій частині, цей самий лікар уже є другорядним героєм, хоч і відіграє важливу роль. У цій розповіді переплітаються жіночі природні чари із давнім прокляттям, яке оживає через людську жадобу і марнославство. Мене взагалі завжди дивували люди, які б хотіли всесвітнього панування - ну нахороби воно вам здалось? це ж і відповідальність. і купа проблем із цими дріб"язковими людьми... А без людей - ну яке це панування? Над самим собою?
Коротше - раджу, дуже цікаво.
2. Євген Лір "Підземні ріки течуть"
Ну, як вам сказати... Цікаво, але не все. Це збірка коротких химерних історій без завершення. Є дві з них, які читались легко і на одному диханні, хотілось швидше дізнатись що було далі... А далі - нова розповідь... Тобто, попередня ніби обірвалась на середині... Це коли супер-цікавий фільм обривають на самому цікавому місці, і кажуть, що "продовження чекайте наступного тижня"... Залишається якийсь осад.... Є дві розповіді, які логічно завершені, хоч сама історія передбачає, що кінець ви придумаєте самі... Ось це схоже на фільм, у якому історія ніби добігла кінця, але головний герой йде в туман і залишається трикрапка замість "The End"
Словом, читати можна і є надія, що наступна книга цього автора буде набагато цікавіщою... От саме я б все ж таки прочитала, що сталось далі із потойбічним собакою і містичним птахом - це найкрутіший сюжет.
3. Цю книгу я придбала в Букві, і хоч вона прочитана майже в кінці, але я хочу її порівняти із попередньою, тому розкажу позачергою
Ніл Гейман "Обережно, тригери!"
Одразу поясню (це і сам автор робить на початку), тригери - це не страшні істоти, і не міфічні чудовиська, це позначення інформації, яка вас може засмутити, налякати, або принести ще якісь негативні емоції. І уже знаючи про цей тригер, ви вирішуєте - читати/дивитись далі чи ні.
Цю книгу - читати. Вона складається із окремих розповідей про дивні, містичні або фантастичні події. Є навіть про Шерлока Хоумса )) Кожна розповідь не має чіткого завершення, а є простір для власних висновків, що сталось далі. Але до цього моменту підведено так майстерно, так логічно, що у вас не залишається питань, а лише формується, на перший погляд, єдино можливе завершення.
На відміну від попереднього автора, де розповідь ніби обрубана на пів слові. Що ж, у кожного з нас є до чого прагнути.
Наступні 5 книг я читала уже в електронному форматі та придбала у звичному магазині
4. Карлос Руїс Сафон "В"язень неба"
Нарешті я дочитала останню частину трилогії. Хоч і не в правильному порядку. У цій частині ми зустрічаємо уже знайомих нам Данієля Семпере і Ферміна. У них ніби все йде добре, тим паче. що Фермін збирається одружитись. Але тут - тадам! -таємничий незнайомець заходить до книгарні, розшукуючи Ферміна. І тут усе закрутилось! Що ж приховує Фермін? Хто такий цей незнайомець і до чого тут мама Данієля?! Ви ніколи не здогадаєтесь, поки не прочитаєте!
5. Валентин Терлецький "В.І.Н."
Одразу попереджає - книга без імені. Тобто, ім"я є, але його не знає ніхто ))) Все починається з того, що хороший журналіст Шульц починає писати матеріал про відомого митця, який зник. Про Нього. Ось та, з великої літери. Але це не ім"я. Здається, я здогадуюсь. як звати того митця, але от чи здогадаєтесь ви?
6. Аґата Крісті "Кишеня, повна жита"
Ну, це класика жанру і усім любителям детективів просто необхідно прочитати.
Заможний бізнесмен потерпає від якогось нападу у своєму офісі. Згодом він помирає у лікарні і під час розтину з"ясовується, що його отруїли. Все б було доволі банально, якби не жито, яким була набита кишеня убитого. А він. між іншим, не мав жодного відношення до фермерства, землеробства чи чогось схожого. хто ж його убив? Детектив, що веде цю справу, здається загнаним у глухий кут, бо через певний час помирає головний підозрюваний - молода дружина бізнесмена. Аж тут на сцені з"являється........ правильно - Міс Марпл! І усі питання знаходять свою відповідь!
7. Стефані Майер "Аптекар"
Насправді, вона не зовсім аптекар. Вона кат. Просто вишуканий, не звичайний. І вона переховується від свого головного роботодавця - від уряду. Вона навчилась жити майже не живучи, ходити оглядаючись і спати в протигазі. Аж раптом їй надходить пропозиція, приставши на яку, вона знову зможе жити нормальним життям. Чи, можливо, це пастка? Чи не пастка? Що робити і як перевірити? Захоплююча історія не без романтичної лінії.
8. Шарі Лапена "Подружжя по сусідству"
У суміжних будинках живуть дві пари. У одних є маленька дитина, у інших - немає і дружина не любить дітей як в принципі. Раніше дві жінки доволі міцно дружили, але з появою дитини у однієї вони віддалились одна від іншої, але намагаються зберігати нормальні стосунки. Тож бездітна влаштовує міні-вечірку на честь дня народження свого чоловіка і запрошує лише пару по сусідству. Але без дитини. Поки батьки розважаються у сусідів, маленька дівчинка зникає. Батьки викликають поліції. Детектив, звичайно, першим ділом підозрює батьків (статистика, що поробиш). Але все виявляється на багато серйозніше. Хто ж викрав маленьку дівчинку і про що думала мама, коли залишала сплячу дитину саму?!
9. Ірен Роздобудько "Гудзик-2"
Є ще "Гудзик", який я читала, але після другої частини перечитаю знову.
Це продовження історії Дениса, Ліки, Єлизавети Терлецької через 10 років. Усе було б банально і не залишилося б у моїй пам"яті на довго, якби не Майдан. Справа в тому, що так чи інакше герої опиняються на Майдані 2013-2014р... І всі події, які там відбувались, усі ті відчуття, які вирували у той час описані надзвичайно майстерно. Якби знаття, що у книзі буде йти мова про це, навіть самий малесенький розділ - я б не ризикнула читати. Я просто не можу ні читати і дивитись нічого про Майдан і про нашу війну, яка ще триває. Аж занадто воно болить і досі. Але я вдячна авторці, що вона змогла описати усе те жахіття без надриву і надміру болю, щоб можна було воскресити у своїй пам"яті ті події, згадати загиблих і зрозуміти, що життя триває. Триває завдяки їм.
Але це все одно боляче.
Пи.Си. Треба, напевно, записувати книги одразу по тому, як прочитала, бо починаю забувати. Старість - не радість ))))
Немає коментарів:
Дописати коментар