Садочок та режим дня

Насправді, режим дня для малої дитини - то дуже круто для усіх. Коли ти точно знаєш, що ось з 13.00 до 15.00 (приблизно) дитина буде спати, то можна планувати на цей час якісь справи, або це просто полегшує "тільки б дотягнути". Коли я знаю,  що 21.00 усі діти мають бути в ліжку, це означає, що ще як мінімум 2 години у мене є часу для чоловіка і своїх особистих справ. Це, звичайно, якщо я не засну разом з Мар"яною ще до 21.00. Також, розумні люди кажуть, що чіткий режим дня дозволяє дитині відчувати захищеність і споків. ну, що не зробиш для власної дитини )))



Але режим дня вдома може відрізнятись від режиму дня в садочку. Тому, нормальні вихователі та завідуючі одразу знайомлять вас із їхнім режимом дня і просять підлаштовувати ваш домашній. Адже, якщо вдома дитина спить до 10 ранку і ввечері лягає в 23, ви не зможете одразу переналаштувати її на під"йом о 7.00, щоб до  8.30 бути в садочку. І то не проблема садочка, якщо ваш малюк звик зранку довго спати - то уже ваша проблема.

Садочок сьогодні відрізняється навіть від того, в який я водила настю з Іванкою. Тоді навіть мови бути не могло про те, щоб привести дитину в садок в памперсі. Може і водили, особисто домовляючись з вихователями, але я про таке не чула. Зараз ми ходили у садок довгий час в памперсних трусиках - тобто, вони поглинають як памперс, але їх і можна зняти, як трусики. щоб сісти на горщик. Дякуючи вихователям, Мар"яна уже сідає на горщик і сама біжить, щоб не замочити штанці. Бувають, звичайно, прикрості, коли вона "абуля", що хоче пісяти. Але те. що вона уже не потребує підгузків - то величезний прогрес.

Так, я зізнаюсь - мені було шкода її силою садити на горщик, коли вона верещить не своїм голосом, бо не хоче на нього сідати. Ніякі вмовляння не допомагали. Їй просто було зручно не відволікатись на ці дрібниці. А мені було зручно, що дитині зручно. Та все ж таки, я вдячна вихователям, що вони допомогли вирішити проблему з горщиком. Але мені довелось бути з ними "у змові". Тобто, не одягати підгузки ні вдома, ні на прогулянку, ні на нічний сон. Довелось змиритись і взяти себе у руки, а також декілька днів підряд перепирати усі штани і труси Мар"янині, що є вдома, змінювати декілька ночей їй запісяну піжаму і постіль тощо.
Але ми без істерик і криків перейшли з памперсів на горщик. Алілуйя!
Я вважаю, що це завдяки моїй співпраці з виховательками.

Так сама і з денним сном. Тут, правда, у нас не було проблем, тому що Мар"яна і так лягала спати в 12.30 - 13.30, а в садочку вони лягають спати в 13.00.
Та є інші батьки, які вкладають діток спати в 14 - 15 годин, коли у садочку дітки уже починають прокидатись. Батькам так зручно. Але, в той же час, вони вимагають від вихователів(!) щоб їхні дітки спали з усіма. Вихователі декілька разів намагались, але якщо дитина вдома спить за іншим графіком, то її не прикладеш. Так ще й будить інших діток під час тихої години, бо дитині нудно (що природно). Прохання вихователів підлаштувати час домашнього денного сну під садочківський і пояснення, що так буде простіше Дитині - ігноруються. Ось вам і конфлікт. А треба всього-навсього перенести на годину раніше сон вдома.

Ну, як то кажуть, "на нєт і суда нєт". Але батьки ображені на вихователів, що ті просять забрати дитину із садочка до денного сну.
У даному випадку, я на стороні вихователів, тому що моя дитина і ще 20 не повинні страждати через примхи батьків однієї іншої дитини. Тому що це - проблема не дитини, а батьків.